У четвер, 19 березня, близько 9:35 російські війська вдарили керованими авіабомбами по селищу Есмань. Однією з цілей ворога став місцевий магазин «Центральний» — місце, яке роками було більше, ніж просто торговельна точка. Тут перетиналися долі, народжувалися дружби й трималося життя громади. Своїми спогадами про нього поділилася у соцмережах Наталія Хромущенко.
Місце, де творили серцем
Для багатьох жителів «Центральний» став символом відродження, тепла й людяності. Наталія Хромущенко згадує, як колись вкладала у нього не лише сили, а й душу — попри втому, труднощі та розчарування.
«Сьогодні новини розірвали душу — ворожий КАБ влучив у наш “Центральний”. Для когось це просто будівля у зведеннях, а для мене — частка життя, відбудована з нуля після важких випробувань, зрад та обману. Я їхала туди, щоб творити, і робила все від серця для людей», — пише жінка.
За стінами магазину жило щось більше, ніж щоденна робота. Там звучав сміх, пахло свіжим хлібом і гарячим чаєм, там підтримували одне одного й у радості, й у складні моменти. Колектив став справжньою родиною: Тетяна Моргун, Алла Діденко, Світлана Панченко, Надія Маханькова, Любов Крушельницька, Юлія Ткаченко, Тамара Батюхно, Валентина Шпак, Тетяна Шульга, Анна Савчук, Ольга Зиміна — і ще багато тих, хто залишив у цих стінах частинку себе.
«Пам’ятаєте, як ми разом відзначали свята? Всяке бувало, але то було життя… Я згадую не труднощі, а наш щирий сміх, наші поїздки, ті прості й теплі моменти, які не передати словами. Ми вміли не тільки працювати — ми вміли жити», — ділиться Наталія.
Осередок підтримки і людяності
«Центральний» був серцем Есмані. Тут можна було знайти все необхідне — але найціннішим залишалося інше: увага, добре слово, підтримка. Сюди приходили не лише за покупками, а й за розмовою, порадою, відчуттям, що ти не сам.
Магазин допомагав школі, дитячому садку, лікарні, підтримував селищну раду. Він був частиною щоденного життя — тихою опорою, яку часто помічаєш лише тоді, коли її раптом не стає.
Тепер на його місці — руїни.
«Отримала відео з місця трагедії — дивитися на ці уламки нестерпно. Але є і добра звістка: всі живі, хоч є й поранені», — пише авторка.
Унаслідок авіаудару поранення отримали дві жінки віком 50 і 73 років та двоє чоловіків — 61 і 69 років. У момент вибуху вони перебували поруч із магазином.
«Боляче, але нас не подолати»
Під дописом Наталії — десятки коментарів. У кожному — біль, пам’ять і водночас сила триматися далі.
«Есмань — це життя, це дім, це дитинство, це спогади, це цілий світ… Нас не знищити. Боляче…», — пишуть земляки.
«Так, Наталю Володимирівно, ви пишете правду. Сьогодні цілий день душа болить, але тримаймося разом», — підтримує Любов Крушельницька.
«Я проходила повз магазин… Коли сказали, що постраждав знайомий Назар і що більше немає магазину — в очах потемніло. За лічені хвилини все життя, пов’язане з роботою там, промайнуло перед очима. Дуже боляче, але нас не подолати. Колись усе буде добре», — ділиться Тетяна Волончук.
«Мої дорогі земляки, тримайтеся. Будемо жити попри все. Мої співчуття», — пише Лідія Ющенко Пальгуй.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
