У селі Дунаєць на Глухівщині живе мисткиня, чиє життя нагадує розквітлу вишиванку — зі своїми яскравими кольорами та складними візерунками. Мова про Антоніну Овсієнко, корінну дунайчанку, яка все життя присвятила рідній землі, чесній праці та творчості, розповідає бібліотекарка Антоніна Пинчук.
У чому суть
Будинок Антоніни Овсієнко завжди нагадував музей: він прикрашений білосніжними рушниками, мережаними скатертинами та серветками, на яких «оживають» квіти, створені її руками.
Сьогодні, 23 березня, мисткиня відзначає свій 80-річний ювілей. За плечима — непростий шлях: чотирнадцять років сумлінної роботи на фермі та майже двадцять завідувачкою складом у ТОВ ім. Щорса, самостійне виховання трьох дітей та гіркі втрати. Пані Антоніна каже, що саме творчість давала їй сили рухатися далі навіть у найтемніші часи.
«Іноді як засяде у голові якась квітка, то поки не втілю її на папері чи тканині — не можу заснути. Всі сплять, а я при лампі працюю», — згадує майстриня.
Окрім вишивки, пані Антоніна відома на весь край своїм голосом. Вона багато років була окрасою ансамблю «Журавка» місцевого будинку культури. Хоча у 2004 році ювілярка переїхала до Глухова, щоб бути ближче до дітей, серце її залишається в Дунайці, куди вона часто навідується до рідних.
«Пісня і вишивка для мене — то найкращі ліки від журби», — підкреслює жінка.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
