Вулиця в Глухові, якою щодня проїжджали сотні машин, а до повномасштабної війни вирувало молодіжне життя, сьогодні перетворилася на зону лиха. У місцевому гуртожитку колись жили студенти, а навколо – у затишних багатоповерхівках – ростили дітей глухівчани.
Сьогодні, 30 березня, росіяни поцілили керованими авіабомбами по перетину вулиць Незалежності та Спаської. Про перші хвилини після авіаудару – у нашому репортажі.
Малював, коли пролунав вибух
На місці влучання панує хаос. Вулиця, якою щодня проїжджали сотні машин, тепер нагадує суцільну руїну. Асфальтом тече вода впереміш із бензином із розбитих автівок, під ногами хрускотить скло, а всюди лежить відвалена вибухом цегла та гілки з дерев.
Понівечені багатоповерхівки дивляться на світ порожніми вікнами.
У першому будинку, що прийняв на себе основний удар, балкони від вибухової хвилі зім’яло, наче солому. У під’їздах лежать вирвані з корінням двері, а з розбитих квартир чути голоси мешканців, які намагаються усвідомити масштаб біди.
На порозі однієї з таких осель нас зустрічає літній чоловік. У руках він тримає совок та віник, намагаючись вимести гори битого скла. Його руки та обличчя в дрібних порізах, але він продовжує працювати. Це Володимир Колтунов, йому 85 років.
Іще годину тому він займався своєю улюбленою справою – малював картину до Великодня. Тепер замість святкового полотна перед очима – потрощена квартира.
«Я якраз сидів, малював. І тут сильний вибух – усе посипалося на мене з балкона. Велике вікно, двері – усе на мене полетіло. Ну, я якось викарабкався. Порізало правда трохи», – розповідає чоловік.
Дружина Володимира, пані Віра, у момент атаки була на пошті. Жінка каже: стежила за повідомленнями про пуски КАБів на Есманьську громаду, але за лічені секунди вибухи прогриміли вже у Глухові.
«А потім летять сюди. І вибух — я аж “ошаліла”! Бігла бігом, бо злякалася за дідуся, який був сам удома. Дзвоню йому, а він не бере слухавку», – згадує жінка.
Для родини Колтунів це вже друга втеча від війни. Подружжя 54 роки прожило в Криму, але в січні 2022-го переїхало до Глухова, аби бути ближче до дітей. Тепер російська бомба наздогнала їх і тут.
Будинок збирали «по клаптиках»
Потужна вибухова хвиля понівечила і сусідній гуртожиток. Старша будинку Людмила Приходько ледь стримує сльози: саме сьогодні сюди мали заселитися переселенці з прикордонего селища Есмань, які лише вчора закінчили прибирати свої нові кімнати.
«Почула вибухи і бігом сюди, серце підказувало біду. Вікна, двері – усе шкереберть. Ми цей будинок по клаптику збирали, кожен під’їзд фарбували, віконечка вставляли. Люди були згуртовані, а тепер подивіться, що ці прокляті росіяни нам наробили. Бачила, як виносили людей... Швидкі приїжджали одна за одною», – ділиться Людмила.
Тетяна Ляшенко, яка живе тут понад тридцять років, згадує: вибух був такої сили, що двері в квартири довелося виламувати — їх заклинило від деформації стін.
«Коли все трошки стихло, прибігла сюди і побачила.... У мами двері навстіж, вікон немає, стеля вирвана. Поки йшла, бачила пораненого чоловіка, мабуть із сусіднього дому – голова в крові, його вели до швидкої», — ділиться глухівчанка.
Станом на вечір кількість постраждалих зросла до 11 осіб, серед яких — дитина. Усіх доправлено до лікарні. У найважчому стані перебуває 50-річний чоловік, за його життя борються медики. На місці влучань тривають аварійні роботи: служби та містяни разом розгрібають руїни, які залишила по собі російська авіабомба.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
