Старший сержант Денис Щербаков із Глухова ще до повномасштабної війни свідомо обрав службу в армії. Рідні кажуть: він завжди прагнув бути першим, не боявся відповідальності й не міг стояти осторонь, коли країна воювала. У липні 2022 року військовий загинув під Бахмутом під час обстрілу. Дружина Марина та мати Алла згадують його як людину, яка поспішала жити, любила родину понад усе й до останнього залишалася поруч із близькими — навіть на відстані.
Найважча розмова для доньки
Марина каже: найважчим у її житті стало пояснити шестирічній доньці Уляні, що тата більше немає.
«Я сіла поруч і сказала: "Доню, ти ж знаєш, що в нас війна… Ти знаєш, де зараз тато?"», — згадує жінка.
Уляна мовчки вислухала матір, а потім лише тихо заплакала. Коли до кімнати зайшов дідусь і запитав, що сталося, дівчинка відповіла:
«Нічого. Усе добре».
Після загибелі батька, каже Марина, донька ніби намагалася тримати себе й підтримувати рідних.
«Вони були одним цілим. У всьому — хода, голос, звички — вона схожа на Дениса», — говорить дружина військового.
«Від ненависті до любові»
Марина з усмішкою згадує, що їхні стосунки починалися не романтично, а зі сварок і суперечок.
«У нас була історія "від ненависті до любові"», — каже вона.
Згодом вони створили сім’ю, разом ремонтували будинок, виховували доньку та майже не розлучалися. Денис працював електриком, але завжди мріяв про військову службу.
У 2019 році чоловік підписав контракт зі Збройними силами України.
«Він просто сказав: "Там починається війна", — і пішов», — пригадує Марина.
Мати Дениса Алла каже: син із дитинства прагнув бути лідером.
«Він завжди хотів бути першим. Хотів вести людей за собою», — говорить жінка.
Повномасштабна війна і Бахмут
У лютому 2022 року Денис був удома, коли його терміново викликали до частини. Уже 24 лютого він перебував поблизу кордону між росією та Білоруссю.
Навесні підрозділ Дениса перекинули на Бахмутський напрямок. Перед цим військовому дали тиждень побути вдома.
«Мені здається, це був його моральний перепочинок. Він хотів побачити всіх рідних і друзів», — каже Марина.
Остання зустріч подружжя відбулася у Дніпрі наприкінці липня 2022 року. Марина разом із донькою приїхала побачити чоловіка перед поверненням на фронт.
«Ми поводилися, як підлітки, які тільки закохалися. Просто не могли відійти одне від одного», — згадує вона.
Під час прощання на вокзалі жінка відчула тривогу.
«Я запитала: "Чого ти мене так обіймаєш, ніби востаннє?" А він лише відповів: "Нічого"», — каже Марина.
Дзвінок, після якого життя змінилося
Попри поганий зв’язок у Бахмуті, Денис завжди телефонував додому. Разом із побратимами військові підіймалися на дах будинку, щоб спіймати сигнал і повідомити рідним, що живі.
«Він завжди дзвонив», — повторює Марина.
Та одного вечора чоловік не вийшов на зв’язок. Дружина почала телефонувати сама.
«Я запитала: "Де Денис?". А у відповідь почула: "А вам що, не сказали?"», — згадує вона.
Згодом побратими підтвердили: Денис загинув під час обстрілу.
«Я сказала лише: "Вова…" А він відповів: "Пробач"», — каже жінка.
Старший сержант Денис Щербаков загинув 30 липня 2022 року дорогою до побратимів. Його автомобіль потрапив під ворожий обстріл.
Людина, яка поспішала жити
За службу Денис отримав нагороду за оборону Чернігова, а також орден «За мужність» III ступеня — посмертно.
Рідні кажуть: найбільше він любив свою сім’ю та хотів усе встигнути.
«Він завжди спішив жити. Якщо щось задумав — то це мало бути сьогодні й зараз», — говорить мати військового.
Для доньки Уляни Денис назавжди залишився татом, якого вона згадує лише з усмішкою.
Translation into English
Staff Sergeant Denys Shcherbakov from Hlukhiv had consciously chosen to serve in the army even before the full-scale war began. His family say he always strove to be the first, was not afraid of responsibility, and could not stand idly by whilst his country was at war. In July 2022, he was killed near Bakhmut during shelling. His wife Marina and mother Alla remember him as a man who lived life to the full, loved his family above all else and remained close to his loved ones until the very end — even from a distance.
The hardest conversation for his daughter
Marina says the hardest thing in her life was explaining to her six-year-old daughter Ulyana that her dad was no longer with them.
“I sat down beside her and said: ‘Darling, you know we’re at war… Do you know where Daddy is now?’” the woman recalls.
Ulyana listened to her mother in silence, and then simply began to cry quietly. When her grandfather came into the room and asked what had happened, the little girl replied:
“Nothing. Everything’s fine.”
After her father’s death, says Marina, her daughter seemed to be trying to pull herself together and support her family.
“They were one and the same. In everything — her gait, her voice, her habits — she’s just like Denys,” says the soldier’s wife.
‘From Hate to Love’
Marina recalls with a smile that their relationship didn’t start romantically, but with arguments and disagreements.
“Ours was a ‘from hate to love’ story,” she says.
They eventually started a family, renovated their house together, raised their daughter and were almost never apart. Denis worked as an electrician, but had always dreamed of military service.
In 2019, he signed a contract with the Armed Forces of Ukraine.
“He just said, ‘War is starting there,’ and left,” recalls Marina.
Denis’s mother, Alla, says her son had wanted to be a leader since childhood.
“He always wanted to be first. He wanted to lead people,” she says.
Full-scale war and Bakhmut
In February 2022, Denis was at home when he was urgently called up to his unit. By 24 February, he was already near the border between Russia and Belarus.
In the spring, Denis’s unit was redeployed to the Bakhmut sector. Before that, the soldier was given a week to spend at home.
“I think it was a mental break for him. He wanted to see all his family and friends,” says Marina.
The couple’s last meeting took place in Dnipro at the end of July 2022. Marina travelled there with her daughter to see her husband before he returned to the front.
“We behaved like teenagers who’d just fallen in love. We simply couldn’t tear ourselves away from each other,” she recalls.
As they said goodbye at the station, she felt a sense of foreboding.
“I asked, ‘Why are you hugging me like it’s the last time?’ And he just replied, ‘Nothing,’” says Marina.
The call that changed everything
Despite the poor mobile reception in Bakhmut, Denis always rang home. Together with his comrades, the soldiers would climb onto the roof of a building to pick up a signal and let their families know they were alive.
“He always called,” Marina repeats.
But one evening, her husband didn’t get in touch. His wife started calling him herself.
“I asked, ‘Where’s Denis?’ And in reply I heard, ‘Haven’t they told you?’” she recalls.
Later, his comrades confirmed: Denis had been killed during the shelling.
“I just said: ‘Vova…’ And he replied: ‘I’m sorry,’” says the woman.
Staff Sergeant Denis Shcherbakov was killed on 30 July 2022 whilst on his way to join his comrades. His vehicle came under enemy fire.
A man in a hurry to live
For his service, Denis received an award for the defence of Chernihiv, as well as the Order ‘For Courage’ 3rd class — posthumously.
His family say he loved his family most of all and wanted to fit everything in.
“He was always in a hurry to live. If he had an idea, it had to be today and right now,” says the soldier’s mother.
For his daughter Ulyana, Denis will always remain the dad she remembers only with a smile.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
