Цього року популярна фотозона на глухівській стометрівці залишилася без свого традиційного рожевого вбрання. Замість пишного цвіту на гілках японських вишень — пожухлі та сухі бруньки. Що завадило деревам розквітнути та як на рослини вплинула аномальна весна, розповіла декан факультету природничої та фізико-математичної освіти ГНПУ Інна Коренева.
Підступна погода
Глухівчани вже звикли, що навесні, у травні, центр міста вкривається ніжно-рожевим кольором, але цього року дива не сталося. Японська вишня постраждала через аномально сувору й підступну весну.
«Якщо подивитися, то ми бачимо бруньки, з яких мали з'явитися квіти. І от вони абсолютно замерзли, осипаються і є нежиттєздатними. Бруньки були, просто не витримали приморозків тоді, коли рослина втратила своє загартування навесні, коли розвиток уже розпочався», – показує Інна Коренева.
За словами науковиці, цьогорічна біда сакур напряму пов'язана із температурними гойдалками на початку сезону.
«Цього року цвітіння сакури досить бідне – буквально по пару квіточок на кожному дереві. Це можна пояснити суворою весною. Якщо ми подивимось на температурний режим у березні, то більше половини місяця фіксувалися температури нижче нуля. У квітні також були заморозки. Рослини намагалися розквітнути, з'являлися бруньки, і від приморозків вони просто загинули. Ті бруньки, з яких розвинулося листя, живі, рослина росте і на наступний рік буде квітнути».
Чому взимку – стійкі, а навесні – беззахисні
Як пояснює дослідниця, взимку сакури здатні витримувати люті морози – навіть від мінус 20 до мінус 30 градусів за Цельсієм. Усе завдяки природному процесу загартування, коли клітини дерева втрачають зайву вологу. Проте з першим весняним теплом корінь починає активно гнати воду по стовбуру, захисний бар'єр зникає, і рослина стає абсолютно беззахисною перед раптовим холодом.
До того ж на стометрівці на сакури діяв ще один негативний чинник – сильний вітер, який посилює дію низьких температур. На відміну від магнолій біля міськради, які ростуть у затишку, сакури опинилися на лінійному протязі.
«Кожен вид рослин унікальний за своєю морозостійкістю. Наприклад, магнолії біля міської ради ростуть у затишному місці, де немає такого сильного вітру. Вітер значно підсилює дію низької температури. Загроза замерзнути в умовах сильного вітру набагато більша, ніж у безвітряну погоду. Тому на магнолії цей чинник вплинув менше», – каже пані Інна.
Що таке «ефективна температура» і як вона керує рослинами
Погода впливає не лише на витривалість рослин, а й на швидкість їхнього життя. Те, чому навесні цьогоріч все зеленіє, зацвітає та опадає буквально на очах, біологи пояснюють простим математичним розрахунком – накопиченням так званих ефективних температур. Для кожного дерева чи куща є свій температурний мінімум, із якого починається вегетація.
«Для того щоб рослина завершила свій цикл розвитку і перейшла до наступної фази, необхідне накопичення певних ефективних температур. Ефективна температура – це різниця між температурою середовища і мінімальною температурою, за якої починається розвиток рослини. Ну, наприклад, розвиток починається за температури плюс 5 градусів за Цельсієм. І якщо тиждень, два чи три стоїть температура вища, то ця різниця накопичується. Накопичення цих показників призводить до того, що рослина швидше переходить до наступної фази життя. Чим вища ця різниця, тим вища сума ефективних температур і тим швидше рослина розвивається: пускає листя, квітне, скидає квіти та дає насіння й плоди».
Стометрівка як «міська пустеля»: як рятувати зелені зони
Окрім примх погоди, пані Інна наголошує й на людському чиннику. Щоб дерева та кущі у середмісті щороку радували око, за ними потрібен постійний і правильний догляд.
«Необхідно удобрювати рослини навесні азотом, також потрібен регулярний полив. Якщо ви помітили, сакури ростуть оточені бруківкою. Екологи відносять заасфальтовані території середмістя до зон, що подібні до пустель: тут мало зволоження і невелика вологість повітря. Тому влітку дерева доцільно поливати, а навесні – удобрювати азотом і калієм», – уточнює вона.
Через загальне ослаблення сакури могли ще й підхопити хвороби, утім головним винуватцем цьогорічного «зеленого» сезону все ж залишається температурний шок. Наразі ж дерева активно набираються сил і нарощують зелену масу, аби повернути свій фірмовий рожевий колір уже наступної весни.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
