Уродженця Глухівщини Олександра Степаненка посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У квітні 2022 року він пішов на фронт добровольцем, пройшов бої на Донеччині та Курщині, а в березні 2025 року загинув від удару ворожого дрона.
У чому суть
Почесну відзнаку дружині Героя Вікторії вручив голова Сумської ОВА Олег Григоров. Державну нагороду Олександру Степаненку було присвоєно указом Президента України посмертно.
Про Олександра Степаненка
Олександр народився у 1994 році в селі Кореньок Есманьської громади. У дитинстві разом із батьками переїхав до села Уланове, де і закінчив місцеву школу. Робітничу професію електрогазозварника здобув у одному з навчальних закладів Глухова. Потім була строкова служба у 95 десантно-штурмовій бригаді у Житомирі.
У 2013 році зустрів дружину Вікторію і згодом домівкою для нього стало Білопілля. Тут закінчив Білопільське вище професійне училище за спеціальність електрик.
У квітні 2022 року, добровольцем долучився до новоствореного 211 Сумського батальйону. Він служив на Сумщині, Донеччині та Курщині.
Під час перебування на Донеччині, з жовтня 2022 по лютий 2023 років, отримав тяжку хворобу. Після операції та довгих місяців реабілітації знову повернувся у стрій.
Загинув захисник 1 березня 2025 року внаслідок атаки російського БпЛА під час виконання бойового завдання на території Юнаківської громади. Олександру було 30 років.
У нього залишилися батьки, дружина, син і маленька донька.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
