У ніч на 12 червня російські безпілотники атакували станцію Терещенська на Шосткинщині. Внаслідок удару загинули працівниці залізниці Наталія Кашара та Ксенія Жирна. Родина Наталії переконана, що жінки не мали реального шансу врятуватися, а заяви про нібито нехтування правилами безпеки називає передчасними. Водночас в Укрзалізниці наголошують, що на станції були облаштовані укриття, а всі обставини трагедії нині з’ясовує спеціальна комісія Держпраці, повідомляє «На межі».

Остання зміна стала фатальною

Чоловік загиблої Наталії Кашари Андрій досі похвилинно пам’ятає події тієї ночі. За його словами, дружина завжди серйозно ставилася до власної безпеки під час повітряних атак.

«Вона ніколи не залишалася на місці, коли була велика загроза. Тобто, тільки починали летіти шахеди, вона виходила звідти і йшла у напрямку вулиці Лісної, повністю у кінець вулиці йшли вони з дівчатами», — розповідає Андрій Кашара.

Близько 00:28 російський безпілотник влучив у пост централізації зв’язку, де працювали Наталія Кашара та її 33-річна колега Ксенія Жирна. У цей час Андрій перебував удома. Прокинувшись від вибухів, він одразу вирушив на станцію.

«Я зібрався швидко, спочатку намагався подзвонити по телефону, але вона була поза зоною досяжності. Зібрався в те, що було і буквально в сорок хвилин я вже був там. Зайшов у двір і побачив, що люди почали збиратися. Вже був начальник станції і його підлеглі. Побачив картину, що на тротуарі лежить Ксенія. Вона кричала про допомогу, коли її почали піднімати. Я спитав у начальника, а де Наташа моя? Він відповів, що напевно у дверях лежить, я подивився і справді – це була вона», — згадує чоловік.

Подружжя Кашар прожило разом понад 24 роки та виховало двох дітей. Обоє працювали на залізниці. Після початку повномасштабної війни родина переїхала з Хутора-Михайлівського до Воронежа, який тоді здавався безпечнішим місцем для життя.

За словами Андрія, перед останньою зміною дружина мала тривожне передчуття.

«Я завжди її проводжаючи цілував і вона мені сказала: "Андрій, я так не хочу йти на роботу", а я відповів: "Ну, що зробиш?" і проігнорував. А в 00:28 сталась така трагедія», — говорить він.

«У них не було шансів»

Через 23 години після удару померла і Ксенія Жирна, яка отримала тяжкі поранення. Донька Наталії Кашари Анастасія переконана: жінки не мали достатньо часу, щоб виконати всі вимоги інструкцій та дістатися укриття.

«Працівник отримує сигнал сповіщення тривоги, він має виконувати свої службові обов'язки перед тим, як пройти в укриття. В нього є інструкція, якої він має дотримуватися. В цьому випадку не було шансів виконати все і вижити», — зазначає Анастасія.

За її словами, відповідно до інформації Укрзалізниці, сигнал тривоги було передано о 00:18, а перший вибух пролунав уже через кілька хвилин.

«Ми знаємо про те, що сигнал тривоги був переданий о 00:18, а перший вибух пролунав о 00:25. Тому цей проміжок дуже маленький. У них не було часу навіть виконати всі службові інструкції і добігти до того укриття. Особливо це є небезпечним, тому що є контактна мережа, де є напруга. Це абсолютно небезпечно», — каже донька загиблої.

Родина обурена заявами про нехтування безпекою

Особливе обурення в родини викликала публікація пресслужби Укрзалізниці, яка з’явилася наступного дня після трагедії. У повідомленні зазначалося, що працівниці нібито вирішили залишитися на робочому місці, попри загрозу.

«Вони цей факт, не знаю, звідки взяли, бо жодного розслідування на той момент ще не було проведено, жодної інформації не було надано з цього питання. І стверджувати, що вони вирішили самі знехтувати своєю безпекою, абсолютно недоречно. Я не вважаю, що такими фактами можна маніпулювати в соціальних мережах публічно», — говорить Анастасія Кашара.

Що кажуть в Укрзалізниці

Директор регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Дмитро Копера повідомив, що всі обставини трагедії наразі вивчає комісія Держпраці. За його словами, Укрзалізниця відновила хронологію подій та зберегла всі необхідні записи.

«Всі матеріали, що стосуються хронології подій того часу, ми відновили. Ми зберегли записи архіваторів, де чітко зазначено час, коли працівники зробили останню дію. Це було о 00:15. Зафіксований удар десь орієнтовно о 00:29–00:30. Тобто у працівників було 15 хвилин для того, щоб прийняти рішення або покинути цю будівлю, або якісь інші рішення прийняти», — зазначив Дмитро Копера.

Він також повідомив, що на станції Терещенська були облаштовані два укриття для працівників та пасажирів. Одне з них встановили незадовго до атаки поблизу тягової підстанції.

«Після прильоту по Шостці було прийнято рішення встановити по деяких станціях укриття, і це були перші станції, де ми встановили укриття на цьому напрямку», — сказав директор філії.

За словами Копери, Укрзалізниця продовжує змінювати організацію роботи на прикордонних напрямках.

«Ми намагаємось допрацьовувати і вносити зміни, як і в регламентні роботи самої станції, де ми переводимо роботу тільки на денний час, де ми закриваємо станції, і взагалі закриваємо роботу. Особливо це стосується напрямку на Сумщині», — додав він.

«Винна Росія, але питання безпеки залишається»

Анастасія Кашара наголошує, що головним винуватцем трагедії є Росія, яка щодня атакує мирні українські міста та об’єкти інфраструктури. Водночас вона переконана, що питання безпеки працівників залізниці в прикордонних регіонах потребує додаткової уваги.

«Я не вважаю, що це є безпечним для всіх працівників України: не лише для моєї мами або для когось ще. Мій тато залізничник, він так само працює. Буквально нещодавно мама телефонувала мені зі сльозами на очах і казала, що батько знаходиться на підстанції і на вишці, а туди прилетів шахед. Буквально за декілька днів помирає мама від того самого шахеда. Це не питання в тому, що винна Укрзалізниця чи вона не винна. Винна Росія, вбиває людей Росія. Проте чи є безпечні умови праці у залізничників — це питання вже абсолютно інше».

Наразі триває офіційне розслідування, яке має встановити всі обставини загибелі працівниць станції Терещенська та дати відповіді на питання, які сьогодні ставлять їхні рідні.

Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp