У Глухові провели в останню путь прикордонника Віталія Володського. Він загинув 17 липня біля села Суходіл, підірвавшись на ворожій міні під час виходу з позицій. За два дні у нього мала розпочатися довгоочікувана відпустка, яку він мріяв провести з дружиною та маленьким сином.
Хто повідомляє: кореспонденти Глухів.City з церемонії прощання
У чому суть
Церемонія прощання відбулася біля Трьох-Анастасіївської церкви. Віддати шану воїну прийшли його рідні, бойові побратими, представники громад і жителі міста.





«Він був надійним побратимом. Людиною, на яку можна покластися в складних обставинах, порадитись та почути думку досвідченого воїна. Ми всі дякуємо Господу за честь та можливість боронити рідну землю поруч з Віталієм. У той день він повертався після виконання бойового завдання на рідній Глухівській землі. Прикриваючи свого побратима, Віталій отримав важке поранення. На жаль, нам не вдалося спасти його. Життя обірвалося в наслідок важкого поранення під час евакуаційних заходів», — сказав на церемонії прощання начальник мінометної застави.


«Немає страшнішого горя в житті людини, аніж коли мама стоїть біля закритої труни свого 40-річного сина. Коли дружина втрачає такого гарного, коханого чоловіка. І коли малесенький зовсім син стає сиротою, який виросте й буде знати батька тільки по фотографії», — сказала секретарка Глухівської міської ради Людмила Васянович.









Про Віталія Володського
Віталій народився та виріс у Глухові. Навчался у школі № 4, а фах водія здобув у професійно-педагогічному коледжі ім. О. Довженка. Віталій працював водієм на міських маршрутках, міжміських рейсах та на підприємстві «Велетень».
Військовий шлях чоловіка розпочався ще у 2005 році зі строкової служби та першого контракту із ДПСУ. Згодом він повернувся до цивільної роботи, а в червні 2024 року знову долучився до лав Прикордонної служби. Отримав звання сержанта та статус учасника бойових дій. Побратими згадують його як спокійну, надійну та добру людину, яка завжди була готова підставити плече.
Віталій виконував завдання на складних ділянках Сумщини — зокрема поблизу Хотіні та на Глухівщині. Навіть під час боїв намагався підтримувати інших і вивозив із передової покинутих тварин.
Удома на Віталія чекала родина — дружина Наталія та маленький син Захар. Через два дні після фатальної дати у бійця мала розпочатися відпустка, яка збігалася з днем народження дружини. Проте 17 липня, під час виходу з позицій біля Суходолу, Віталій потрапив на ворожу міну. Отримані поранення виявилися смертельними.
У загиблого залишилися батьки, сестра, дружина та син.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp