Від автопортрета з відрізаним вусом до шифрів із глухівськими друзями на гральних картах: до 140-річчя Георгія Нарбута мережа «Сільпо» презентувала спецпроєкт, що оживляє спадщину геніального графіка з Нарбутівки.
У колекції — відроджена колода 1917 року, шоколадні «шаги», журавлинний квас та горюнський чай із Сумщини.
Розповідаємо про всі приховані символи проєкту.
Архітектор українського фірмового стилю
Коли ми беремо до рук сучасну гривню, розглядаємо поштову марку чи гортаємо вишукано видану книгу, ми рідко замислюємося, хто стояв біля витоків цієї візуальної мови. Головним архітектором нашої national identity був Георгій Нарбут — геніальний графік, ілюстратор та один із засновників вищої графічної школи в Україні.
Саме він у часи становлення УНР розробив перші державні паперові гроші, поштові марки та нову систему шрифтів, що стала візитівкою українського державотворення. Його творчість — це живий генетичний код, де українське бароко вишукано поєднується зі світовими модерновими трендами. Нарбут розробив власний графічний стандарт, де кожна літера та елемент орнаменту мали глибокий зміст, а його роботи досі залишаються еталоном книжкової справи.
Гральні карти 1917–1918 років: глухівський слід та забутий задум
Однією з найцікавіших сторінок спадщини митця є робота над першою українською колодою з 36 гральних карт. Замість стандартних абстрактних королів та дам Нарбут замислив зашифрувати в картах реальні постаті української історії, козацьку старшину, збірні національні образи та навіть власних друзів, зокрема з Глухівщини.
Для колоди Нарбут запозичив та переосмислив традиційну українську картярську термінологію, де королі стали Гетьманами, валети — Нижниками, а дами — Кралями (від польського kralka). Назви мастей також зберегли свій історичний колорит: пика — це вино, трефа — жир, бубна — дзвінка, а чирва залишилася чирвою.
Гетьмани (Королі):
-
Виновий король: Петро Сагайдачний, відтворений з відомого портрета в «Ілюстрованій історії України» Михайла Грушевського.
-
Жировий король: Іван Мазепа, зображений за літописом Самійла Величка.
-
Чирвовий король: Петро Дорошенко. Це була шана як самому гетьману, так і близькому глухівському другу художника — його нащадку Петру Дорошенку.
- Дзвінковий король: Василь Дунін-Борковський, персонаж із портрета Чернігівського музею, про якого у народі ходили легенди як про вурдалака.
Нижники (Валети):
-
Чирвовий нижник: Автопортрет самого Георгія Нарбута. Мастер зобразив себе іронічно — із діркою в шапці-кучмі, пляшкою горілки та відрізаним вусом.
-
Дзвінковий нижник: Вадим Модзалевський в образі Козака Мамая (з родовим гербом Гербуртів).
-
Жировий нижник: Владислав Лукомський із гербом, на якому зображено підкову та ворону.
- Виновий нижник: Андрій Стороженко — співавтор «Малоросійського гербовника», образ якого апелює до легендарного Байди Вишневецького.
Кралі (Дами):
-
Жирова краля: Раїна Могилянка-Вишневецька — відома меценатка та фундаторка українських монастирів.
-
Чирвова краля: Феодосія Палій — дружина фастівського полковника Семена Палія.
-
Дзвінкова краля: Євдокія Жоравко — дружина сподвижника Мазепи Лукʼяна Жоравка.
- Винова краля: Дівчина-Україна — збірний романтичний образ молодої українки, що поєднує риси мавки та відьми.
Через тогочасні буремні події ця колода так і не була надрукована за життя майстра, а пізніше її оригінальні ескізи вважалися втраченими. Проєкт «Сільпо» виправляє цю історичну несправедливість, відтворивши легендарну колекційну колоду карт у повному обсязі.
Повернення історичного «Шагу»
У 1918 році Нарбут розробив ескізи для розмінних марок-грошей номіналом 30, 40 і 50 шагів. Ця назва побутувала ще з козацьких часів і згадувалася в класиків української літератури. Виконані в стилі козацького бароко, вони здобули міжнародне визнання — у 1929 році французький журнал L'amour de l'art назвав нарбутівські 30 і 50 шагів «класичним зразком простоти й декоративного оформлення поштового знака».
У межах спецпроєкту «Сільпо» презентує шоколадні монети «Шаги» — фігурний преміальний молочний шоколад, пакування якого точнісінько відтворює оригінальний дизайн Нарбута. Цей продукт підтримує актуальну ініціативу Національного банку України (НБУ) щодо законопроєкту про повернення історично обґрунтованої назви «шаг» на заміну «копійці».
Смаки та традиції рідного краю: Глухівщина, горюни та крафт
Витоки унікального світогляду художника сягають Сумщини — хутора Нарбутівка та козацької столиці Глухова, де він навчався і де формувалося його відчуття української естетики. Культурний зв'язок із цим регіоном у проєкті розкрито через автентичні гастрономічні вироби.
Перлиною колекції став «Горюнський чай» від «Лавки Традицій». Це крафтовий трав'яний збір із 9 дикорослих трав та ягід, створений за унікальною рецептурою горюнів — самобутньої субетнічної групи з села Нова Слобода Сумської області. Рецепт напою передав відомий історик та культуролог Анатолій Щербань.
Також у межах проєкту переоформили частину крафтового асортименту «Лавки Традицій». Зіркою лінійки стало «Квасне з клюкви» — освіжаючий живий журавлинний квас природного бродіння, етикетка якого виконана нарбутівським шрифтом у стилі друкованих оголошень початку XX століття.
Красуймося та виділяймося: естетика денді у сучасному мерчі
Георгій Нарбут був не лише геніальним митцем, а й людиною виняткового стилю. Він живо інтегрував барокову естетику у свій щоденний образ. Як згадував мистецтвознавець Федір Ернст у праці 1926 року, Нарбут з'являвся то в широкій сірій блузі власної вигадки, то в темно-синьому козацькому жупані зі старовинними срібними ґудзиками, а його поява в костюмі столичного денді у Глухові свого часу стала справжньою подією.
Натхненна цією сміливістю та любов'ю до деталей, команда проєкту створила серію патріотичного мерчу, куди увійшли:
- Бавовняні дизайнерські футболки унісекс із мінімалістичними графічними принтами та фірмовим шрифтом.
- Ніжні шовкові хустки з орнаментами, натхненними ілюстраціями до «Енеїди» та гербом роду Нарбутів.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
