У Глухові до 25 вересня мають поставити крапку в історії меморіалу радянським ракетним військам. На п’ятий рік повномасштабного вторгнення пам’ятник із комуністичною символікою та імперським підтекстом нарешті піде в минуле — відповідне розпорядження підписав очільник Сумської ОВА Олег Григоров.
Нижче розповідаємо історію появи цього памʼятника, хронологію спроб його адаптації, боротьбу місцевого активіста та підписання розпорядження про демонтаж.
Історія створення: чия ініціатива та хто був на відкритті у 2011 році
Пам’ятний знак у Глухові з'явився весною 2011 року. Його спорудили за ініціативи Глухівської міської організації «Всеукраїнського союзу радянських офіцерів» (створеної у березні 1999 року під керівництвом депутата міської ради Василя Гаряніна) та за підтримки тодішнього міського голови Юрія Бурлаки. Авторство проєкту належить Геннадію Матюхіну, а кошти на зведення збирали безпосередньо серед ветеранів-ракетників та їхніх родин.
На урочисте відкриття об’єкта прибув і тогочасний перший заступник голови Сумської обласної ради Олег Бояринцев — фігура з промовистим політичним бекграундом. Із 2002 по 2019 рік він працював офіційним помічником нині визнаного винним у державній зраді екс-депутата Андрія Деркача, а пізніше обійняв посаду виконавчого директора з персоналу НАЕК «Енергоатом». Подальша доля посадовця виявилася не менш резонансною: у березні 2022 року в ЗМІ з'явилася інформація про його затримання працівниками СБУ поблизу Рівненської АЕС за підозрою у державній зраді (хоча тодішній очільник «Енергоатому» Петро Котін в інтерв'ю «РБК-Україна» назвав це «російськими фейками»). У січні 2023 року Бояринцев виїхав у відпустку до Польщі, звідки надіслав заяву про звільнення та до України більше не повертався.
Тоді ж, під час виступу на відкритті глухівського меморіалу у 2011 році, Олег Бояринцев активно просував радянські наративи та окремо акцентував на підтримці з боку нардепа-зрадника.
«Тільки той народ має право на майбутнє, хто пам'ятає свою історію. Буквально три дні тому у нас була дата — 70-річчя початку Великої Вітчизняної війни. Ми всі пам'ятаємо цю дату. На жаль, час безжальний і в наших рядах усе менше ветеранів, тих людей, хто пам'ятає про ту війну і які можуть розповісти правду, правду нашим дітям. Щоби наша пам'ять жила у поколіннях. Але хочу сказати, що в Глухові, слава Богу, є така організація — організація воїнів радянських офіцерів. Вони ведуть велику військово-патріотичну роботу серед молоді. Розповідають дійсну, реальну правду історії нашої держави... Особливо тішить, що тут взяли участь народні депутати — наш почесний громадянин Андрій Деркач», — казав тоді Бояринцев.
Чому присвячений пам’ятник
Пам’ятник присвячений ракетним військам, які брали участь у Карибській кризі, зокрема у стратегічній операції «Анадир». Ця подія 1962 року стала найгострішим протистоянням Холодної війни, коли таємне розміщення радянських ядерних ракет на Кубі поставило СРСР і США на межу ядерної війни, яку вдалося відвернути лише завдяки компромісу між Джоном Кеннеді та Микитою Хрущовим.
У цій операції безпосередню участь брав особовий склад 668 ракетного полку та 1535 бригади РТБ у складі 51 гвардійської ракетної дивізії. Сам 668 ракетний полк був сформований у Глухові Сумської області в червні 1960 року. Його підрозділи з ракетами Р-14У, а згодом і Р-14, розміщувалися у лісах поблизу Дубовичів, Землянки та Шевченкового. Серед військовослужбовців полку були і мешканці Глухівщини. Після Карибської кризи полк повернувся до місця дислокації, а розформований він був 31 грудня 1992 року.
Півтора року звернень: як активіст звертався до органів та що робила влада
Уже під час повномасштабного вторгнення на об'єкт звернув увагу активіст ГО «Правий сектор» Костянтин Паращенко. За його словами, на пам’ятнику залишалася російськомовна текстова частина та елементи із радянською символікою: зокрема зображення червоної зірки та георгіївської стрічки.
Протягом тривалого часу активіст подавав заяви до правоохоронних органів та місцевої влади, вимагаючи прибрати заборонену символіку та демонтувати об'єкт.
«Спочатку він був російськомовний із забороненою комуністичною символікою. Я написав заяву в поліцію, але не був присутній — подав її дистанційно, — розповідає Костянтин Паращенко. — З поліції спочатку почали відписуватися, що після перевірки нічого кримінального чи адміністративного не знайшли. Я повторно написав заяву в прокуратуру. Прокуратура відповіла, що порушень немає, але після цього заборонені елементи зафарбували. Там були георгіївські стрічки, копія ордена Слави... Вони це все позамальовували, а потім зробили українську табличку. На це витратили 11 тисяч гривень з бюджету — офіційно закуповували через Prozorro, я це перевіряв».
Місцева влада вважала заміну табличок достатньою. Як ідеться в офіційній відповіді Глухівської міської ради та Департаменту культури Сумської ОДА, російськомовні написи замінили на україномовні, а «інші заборонені символи на об'єкті відсутні». Проте для остаточного визначення долі пам'ятника міська рада у березні 2026 року звернулася за роз'ясненнями до спеціалізованої установи — Українського інституту національної пам'яті.
Паралельно власні офіційні запити та скарги до голови УІНП Олександра Алфьорова, продовжував надсилати й Костянтин Паращенко, наполягаючи на отриманні офіційного експертного висновку.
Власний погляд на значення символів під час війни активіст аргументує так.
«Вони не розуміють, що світом правлять символи. Для прикладу, росія сюди йде і хоче нав'язати нам свої символи: свій прапор, свій герб, свого президента. Вони цього не розуміють, вони думають, що пам'ятники просто так ставляться».
Висновок Інституту нацпам’яті: пам'ятник підпадає під заборону
Ключовим юридичним переломом у цій історії стала офіційна відповідь Українського інституту національної пам'яті (УІНП).
За результатами розгляду звернень Інститут надав чітке роз'яснення за підписом Голови УІНП Олександра Алфьорова та заступника Голови Володимира Тиліщака. У документі зазначається, що меморіал підпадає під обмеження підпунктів «г» та «е» пункту 4 статті 2 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
У висновку УІНП підкреслено: «Пам'ятник, присвячений військовослужбовцям ракетних військ СРСР, які брали участь у подіях Карибської кризи... підпадає під обмеження, встановлені чинним законодавством, та має бути вилучений з публічного простору, оскільки пов'язаний з реалізацією російської імперської політики».
Фахівці Інституту зазначили, що об'єкт містить заборонену символіку та слугує пропагандистській меті глорифікації «слави російської зброї».
Розпорядження про демонтаж
У серпні 2026 року було ухвалено рішення про повну ліквідацію об’єкта. Очільник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров підписав відповідне розпорядження від 26 серпня.
Згідно з документом, об’єкт підпадає під дію Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
Відповідно до рішення, Шосткинська районна державна адміністрація спільно з Глухівською міською радою мають організувати та провести демонтаж пам’ятника на вулиці Терещенській до 25 вересня.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
