10 мільйонів українців або приблизно чверть населення України можуть страждати від різноманітних розладів психічного здоров’я через війну. Про це заявив представник ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт під час пресбрифінгу у 2022 році.

Що з нами відбувається

Ще у 2020–2022 роках кількість психічних захворювань, як-от панічні атаки та розлади, тривожні розлади та депресії зросла. Звісно, ще більше зростання відбулося на фоні війни.

У перші місяці війни було навпаки: багато людей із невротичними розладами та панічними атаками відчули покращення. Так, організм мобілізувався, ми готувалися до «втечі або боротьби». Однак потім, коли звикли до стресу, у багатьох ці стани знову повернулися чи навіть погіршилися.

У другій половині 2022 року, після 6 місяців із початку повномасштабного вторгнення, усе більше людей почали звертатися до фахівців насамперед із ПТСР (постравматичний стресовий розлад), панічними розладами, значно побільшало випадків депресії.

До слова, випадків важких психічних розладів, як-от шизофренія, не побільшало. Адже вони не залежать від стресу.

За моїми спостереженнями, нині орієнтовно 30 %, тобто 1/3 населення потребує допомоги психолога, психотерапевта чи психіатра.

Звісно, психічні розлади в умовах війни розвивається не у всіх. Буває і зворотний процес. У деяких людей трапляється емоційний підйом. Це називається «травматичним зростанням» – коли в людини відбуваються позитивні зміни після важкої життєвої кризи.

Коли треба звертатися по допомогу?

  1. Якщо понад два тижні відчуваєте апатію, постійну слабкість, поганий настрій;

  2. Коли ті речі, які раніше приносили задоволення, більше не тішать;

  3. Якщо ви постійно немотивовані;

  4. Якщо постійно відчуваєте тривогу;

  5. Є стійке порушення сну.

Якщо ви спостерігаєте такі зміни у своєму організмі та режимі, раджу також пройти тести для перевірки свого психічного стану.

Насамперед ідеться про PHQ-9 та тест на депресію та тривогу Бека. Це – тести для самодіагностики. Якщо в результатах – легка депресія, можна звернутися до психотерапевта. Якщо помірна – до психотерапевта та психіатра. Важка – до психіатра.

  • Дотримуйтеся інформаційної гігієни. Наприклад, раджу видалити телеграм-канали, які постійно пишуть про «прильоти» та війну. Спробуйте залишити кілька каналів, аби бути в курсі ситуації. Але намагайтеся переглядати їх вибірково та періодично, а не постійно.

  • Займайтеся буденними справами, які робили й до війни. Живіть тут і зараз. Працюйте, народжуйте, допомагайте армії тощо.

«У війну перші не витримують ті, хто чекав, що війна закінчиться швидко, другі – що війна не закінчиться взагалі. А виживуть ті, хто жив і займався буденними справами й не думав про це», – так писав психіатр часів Другої світової війни, який тривало перебував у концтаборах нацистів Віктор Франкл.

  • Дотримуйтеся правил гігієни сну. Лягайте та прокидайтеся в той самий час. Перед сном раджу впродовж години не користуйтеся телефон, не дивитися телевізор, у ноутбук тощо.

  • Якщо прокинулися, не дивіться, котра година. Намагайтеся знову заснути. Старайтеся не спати вдень. А на вихідних не спіть більше, ніж завжди.

  • Будьте фізично активними. Займатися фізкультурою, багато ходіть пішки тощо.

  • Більше спілкуйтеся зі своїми близькими, рідними, друзями. Спілкуйтеся з тими, з ким спілкування приносить задоволення. До слова, під час війни, деякі сусіди стали рідними. Це – чи не єдиний позитивний момент наших повітряних тривог.

Будьте здорові! Бережіть себе та близьких! Разом до перемоги!

Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram.

Якщо ви маєте, що нам розповісти у блозі або знаєте, кому запропонувати такий формат, пишіть нам у соцмережах або на пошту: [email protected]