До першої річниці смерті доцента Глухівського національного педагогічного університету Валерія Івановича Бєлашова.

Майбутній вчений народився у квітні 1949 року на глухівській Усівці в родині військовослужбовця Івана Костянтиновича та фельшерки-акушерки Євдокії Пантеліївна Бєлашових. Його прадід був власником двоповерхового будинку № 4 по вулиці Шевченка та готелю на північному розі вулиці Шевченка та Київської.

Маленький Валера з 1956 року навчався у Глухівській восьмирічній школі № 6. В школі зарекомендував себе розумним і здібним учнем. А серед усівських хлопчаків післявоєнного періоду був гарним товаришем, беручи участь в усіх спортивних та молодіжних розвагах.

В 1964 році 15-річний Бєлашов разом із однолітками вступив на відділення «Електрифікація сільського господарства» Глухівського технікуму. Після здобуття диплому молодий фахівець починає працювати контролером відділу технічного контролю Глухівського заводу «Електропанель».

Того ж 1968 року стає студентом заочного відділення історичного факультету Харківського державного університету імені О. М. Горького. Одночасно із навчанням (до 1974 року) Валерій Бєлашов працює електромонтером 5-го розряду електролабораторії Глухівського району електромереж: докладає рук до завершення повної електрифікації Глухівського і Кролевецького районів.

1973 року як одного з найкращих та здібних фахівців його переводять до Глухівського міжрайонного відділення енергозбуту «Харківенерго», спочатку, на посаду електромонтера з установлення електролічильників, потім, інженера-інспектора та, нарешті, інспектора.

Восени 1976 року у Валерієві Івановичу перемагає педагог й Глухівська зразкова середня школа № 2 посилюється перспективним 27-річним учителем історії, суспільствознавства та правознавства. Теплого суботнього 5 серпня 1978 року він одружується з Оленою Федорівною, яка працювала на Глухівському заводі «Сател» при науково-дослідному інституті «Сатурн».

У листопаді 1979 році 30-річний Валерій Іванович перейшов на роботу до Глухівського державного педагогічного інституту імені С. М. Сергєєва-Ценського. Важливим кроком для майбутніх наукових висот вченого з перетворення радянського містечка Глухова на козацьку столицю з 1000-літньою історією стало навчання в 1986 – 1987 роках Валерія Івановича в аспірантурі Київського державного педінституту. В цей час він працював у республіканських та обласних архівах, вивчав досвід викладання суспільних наук у закладах вищої освіти України.

Як зазначав у інтерв’ю сам учений, працюючи над джерелами з історії України, я зацікавився унікальною історією стародавнього Глухова – колишньої столиці Гетьманської України. В процесі вивчення матеріалів прийшов до висновку, що наше місто Глухів засновано в 1152 році як це нам відомо, а набагато років раніше. Тоді я взяв собі за мету довести науково істину про народження Глухова. Отак і включився в цю нелегку роботу…

Чи не вперше, глухівчанин-патріот одержав реальну можливість опрацювання даних давньоруських і козацьких літописів, що відносились до історії міста Глухова, Глухівського князівства та Глухівського періоду історії Гетьманщини (1708 - 1782 років). У січні 1987 року перспективний викладач стає проректором з ідейно-виховної роботи Глухівського державного педагогічного інституту імені С. М. Сергеєва-Ценського.

Завдяки активній діяльності Валерія Івановича стало розроблення і втілення під час проведення, узгодженого з Міністерством народної освіти УРСР експерименту з комплексної оцінки навчальної і суспільно-політичної активності студента, котра поруч з навчальною враховувала студентську науково-дослідницьку, суспільно-політичну, культуро-масову і спортивну роботу студентів. У підсумку було розроблено і апробовано журнал суспільно-політичної активності студента з його реалізацією у навчально-виховному процесі, включно з виставленням екзаменаційних оцінок.

Першою науковою висотою вченого стає публікація в 1987 року історико-краєзнавчого нарису з історії Глухова у путівнику «Золоте ожерелля Сумщини».

З травня 1988 по травень 1990 року Бєлашов працює заступником завідувача кафедри марксизму-ленінізму. А у травні 1990 р. очолює її, перейменовуючи на кафедру суспільних наук.

За спогадами колег та тодішніх студентів, це були роки поступової відмови від марксистко-ленінських засад викладання суспільних наук і виховання студентської молоді, роки пошуку моделі соціально-політичних знань студентів тодішніх закладів вищої освіти, корегування діючих і розробки робочих програм у проблемному викладі, подолання дефіциту нових підручників і навчально-методичних посібників.

У вересні 1991 року Валерій Іванович стає ініціатором початку ґрунтовних археологічних досліджень, з проведенням розкопок, в центральній частині міста аби підтвердити 1000-літній вік міста Глухова та вивчення потужності культурного шару гетьманської столиці. Вчений неодноразово входив до складу Глухівської археологічної експедиції, а у 1995, 1999 роках був її начальником.

У 1992 році, з нагоди відзначення 1000-літнього ювілею міста Глухова Бєлашовим було підготовлено до друку і видано у київському видавництві «Україна» монографічне дослідження «Глухів - забута столиця гетьманської України», яке набуло широкої популярності і попиту.

15 листопада 1993 р. Валерія Івановича з посади старшого викладача було переведено на посаду доцента кафедри суспільних наук. До 120-літнього ювілею Глухівського учительського інституту, у складі авторського колективу підготував і як голова редакційної колегії забезпечив видання книги «Глухівський учительський інститут (1874 - 1994 рр.)». У ній відображено головні віхи створення, становлення та розвитку першого учительського інституту в Україні.

За сумлінну працю, особистий внесок у підготовку спеціалістів та плідну науково-педагогічну діяльність вченого було нагороджено Почесною грамотою Міністерства освіти України.

1995 року Валерій Бєлашов розпочав підготовку до друку посібника для учбової і наукової роботи студентів та учнів середніх шкіл «Глухів - столиця гетьманської і Лівобережної України до «Глухівського періоду» історії України (1708 - 1782 рр.)».

Посібник, з грифом Міністерства освіти України було видано у 1996 р. коштом Глухівського державного педінституту та Глухівського хлібокомбінату у типографії Глухівської міської друкарні. В ньому з нових методологічних засад було розглянуто роль і місце останнього періоду української автономної державності, сутність тогочасних українсько-російських відносин.

10 вересня 1996 року рішенням вченої ради Глухівського державного педагогічного інституту 47-річному Валерію Бєлашову було присвоєно вчене звання доцента кафедри суспільних наук, з послідуючим підтвердженням Міністерства освіти України. Цього року кафедра одержала назву кафедри соціально-економічних дисциплін.

2 лютого 1998 року відомий історик обійняв посаду завідувача кафедри соціально-економічних дисциплін, яку очолював майже півтора десятиліття. Зосереджуючи увагу викладачів на організації якісного освітнього процесу та ефективної наукової роботи В. Бєлашов зумів досягти значних успіхів. Так, у 1998 – 2000 років – активізувалася наукова діяльність у рамках виконання державної бюджетної теми «Гетьманські столиці - осередки національно-державницьких процесів в Україні у XVII - XVIII ст.».

У травні 1998 року кафедрою соціально-економічних дисциплін у Глухівському педагогічному інституті було проведено наукову конференцію «Глухів і Глухівщина в історії українського національного відродження (творча спадщина родини Марковичів)» за співпраці з Інститутом держави і права ім. В. М. Корецького, Інститутом історії, Інститутом історіографії і джерелознавства ім. С. М. Грушевського НАН України.

Десятиліття, з 1999 по 2009 роки Валерій Іванович паралельно працював науковим співробітником Державного історико-культурного заповідника «Глухів». Частина праць історика увійшла до джерельної бази проєкту історико-культурного заповідника у місті Глухові. Вчений входив до складу редакційних колегій перших збірок матеріалів конференцій, проведених цим закладом.

12 січня 2001 року - за вагомий внесок у розвиток міста Глухова, наукову роботу з вивчення його історико-культурної спадщини, В. І. Бєлашову було присвоєно звання «Професіонал року - 2000».

У 2002 році віе працював науковим консультантом нової експозиції Глухівського краєзнавчого музею. У грудні цього ж року, за виконання цієї роботи, при відкритті експозиції одержав Почесну грамоту Міністерства культури і мистецтв України. Наступного року разом з дослідником історії української архітектури В. Вечерським став автором монографії «Глухів», яка увійшла до серії «Малі історичні міста України».

2005 року 56-річний побачила світ монографіч «Глухів - столиця Гетьманщини. (До «Глухівського періоду» історії України (1708 - 1782 рр.)» для поглибленого вивчення історії Гетьманської України. Також цього року В. Бєлашов став співавтором рекомендованого Міністерством освіти і науки посібника «Сумщина в історії України» для учнів 5-11 класів загальноосвітніх шкіл.

2005 р. - за багаторічну роботу та вагомий внесок у справу підготовки педагогічних кадрів одержав Почесну грамоту Міністерства освіти і науки України.

2006 року побачив світ навчальний посібник «Гетьманщина мовою документів і матеріалів другої половини XVII - XVIII ст. Хрестоматія – посібник». У посібнику підібрані найважливіші документи і матеріали періодів становлення і функціонування української державності цього часу. Більшість з них у радянській історіографії майже або ж ніколи не використовувалось, особливо в навчальній літературі.

У 2006 – 2007 рр. разом з дружино. Оленою Федорівною тривала діяльність вченого з вивчення матеріалів і підготовці до друку обласного тому «Зводу пам’яток історії та культури України по Сумській області». Джерельною базою видання є матеріали державного архіву Сумської області, Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації, архівів Сумського обласного та Глухівського міського об’єднаного військоматів.

2009 року, з нагоди 60-річного ювілею В. Бєлашова було нагороджено нагрудним знаком «Відмінник освіти України». Протягом 2009–2010 рр. - як завідувач кафедри разом з викладачами підготував відкриття у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка нової спеціальності «Середня освіта (Історія)». Для її відкриття, кафедру у 2010 році було перейменовано на кафедру історії, а через рік проведено ліцензування спеціальності «Середня освіта (Історія)» та перший набір здобувачів вищої освіти. 1 липня 2011 року, після завершення ліцензування спеціальності В. Бєлашов за власним бажанням перейшов на посаду доцента.

2015 року брав участь у написанні і виданні книги «Глухів. Випробування війною», де він є автором розділів «Глухівська операція 1943 року» та «Вшанування пам’яті». Входив до складу робочої групи Глухівської міської ради з питань розвитку Глухова як історико-культурного центру України з перетворенням його на центр міжнародного туризму.

У червні 2019 року Валерій Іванович видав найбільш повне монографічне дослідження «Глухів – столиця Гетьманської України (1708 - 1782 рр.): (від перших поселень до сучасності)». Передчасно помер 20 липня 2022 року, залишивши добру пам'ять та багату спадщину: 10 монографій, 5 навчальних посібників, понад 20 наукових статей, понад 50 доповідей на міжнародних, всеукраїнських, регіональних, міжвузівських, тематичних читаннях та тез доповідей та близько 100 публікацій у всеукраїнських, обласних і регіональних часописах, газетах та видавництвах.

Навчальні посібники і наукові праці широко використовуються у закладах освіти, особливо при вивченні «Глухівського періоду» в історії гетьманської України, у дослідницькій, краєзнавчій, просвітницькій і виховній роботі. А, найголовніше, Валерій Іванович, як прекрасна людина, талановитий педагог та видатний вчений завжди залишатиметься у пам’яті колег та учнів.

_______________________________________

Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка.