Наприкінці червня – на початку липня цьогоріч співпали ювілеї двох важливих подій в історії козацької Глухівщини.
В цей час у 1648 році (375 років тому) постала ГЛУХІВСЬКА КОЗАЦЬКА СОТНЯ разом з іншими адміністративно-територіальними одиницями нового державного утворення – Гетьманщини. Через півтора десятиліття вже після Національно-визвольної війни середини XVII століття в умовах розгортання Руїни за ініціативи Івана Брюховецького в 1663 році (360 років тому) було створено ГЛУХІВСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК.
До 360-річчя створення Глухівського полку
1663: причини створення
Після Чорної ради, у якій 27-28 червня 1663 року в Ніжині брали не тільки козаки, але й усі інші стани держави, новим гетьманом Лівобережної України було обрано 40-річного Івана Брюховецького. На першій раді, за інформацією Літопису гадяцького полковника Григорія Грабянки. , запорожці забивши чимало сомківців і пограбувавши старшин та московських посланців, відібрали регалії у Сомка, настановивши гетьманом Брюховецького. Проте оскільки подібне «голосування» не було визнано царським посланцем, як свідчить автор Літопису Самовидця невдовзі (на початку липня 1663 року) відбулися перевибори, на котрих Брюховецького додатково підтримала частина «сомківців» (прихильників попереднього гетьмана Якима Сомка).
Брюховецький Іван - ініціатор створення Глухівського полку
Відразу після обрання, на початку липня 1663 року, Іван Брюховецький провів адміністративну реформу направлену на думку дослідників Віктора Романовського та Віктора Горобця на ослаблення найбільшого за розмірами та чисельністю козаків Ніжинського полку. Адже ніжинська старшина перебувала в опозиціє до нового гетьмана. За положенням цієї реформи було створено чотири нові полки Стародубський, Сосницький, Зіньківський та Глухівський. Столицею лівобережного гетьманату стало місто Гадяч.
Сотні Глухівського полку
До складу новоствореного полку Сосницького (Глухівського) полку увійшли Глухівська, Ямпільська, Воронізька, Коропська, Новомлинська та Кролевецька сотні. Перший рік полк очолював Кирило Гуляницький - брат захисника Конотопа в 1659 році Григорія Гуляницького. У 1664 році він очолив Кролевецьку сотню. Він також працював суддею полковим лубенським (? - 1663 - 1666 - ?). Супроводжував гетьмана Брюховцького до Москви. Також полк очолював Василь Черкашениць. Він був козаком Гадяцької сотні Полтавського полку (1649), полковник глухівський (1663-1664), а за іншими даними в 1664-1665 рр.)
Як глухівські козаки московитів «повоювали»
Хоча на думку дослідника Андрія Бульвінського вже у травні 1659 року, незадовго до так званої Конотопської битви тисячний козацький загін Глухівського полку на чолі з наказним полковником Л. Бутом та глухівським сотником Петром Івановичем Уманцем їздили за московський кордон. Козаки «повоювали» цілий ряд сіл між Севськом і Рильськом «і багатьох повітових людей у тих селах побили й у полон побрали, і кінські табуни й худобу відігнали».
Територія полку відразу потрапила до тогочасних міжнародних подій. Проводячи відверто промосковську політику Іван Брюховецький залучав глухівських козаків до участі у війні з поляками та правобережним гетьманом Павлом Тетерею. На початку 1664 року польський король Ян II Казимир із великими силами оточив Глухів, але у битві біля Пирогівки зазнав поразки від козаків і московських військ. Восени 1665 р. полк ліквідовано, а сотні знову повернуто до Ніжинського полку, в тому числі і Глухівську.
_________________________________________________
Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук. доцент, завідувач кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, член Національної спілки краєзнавців України
