Науковиця Глухівського університету Галина Ковальчук була мудрою наставницею не лише для багатьох студентів, чимало з яких стали колегами та здібними учнями, але й для тисяч учителів природознавства, зоології та екології. Вона заклала міцну професійну базу.

У Глухів потрапила в 29 років і полюбила на все життя

Галина Василівна – знана українська вчена в галузі педагогіки та методики викладання природознавства, зоології та екології, кандидатка педагогічних наук (1974), доцент (1977), професорка кафедри природничих дисциплін (1990) Глухівського державного педагогічного інституту, Заслужена працівниця народної освіти України (1994).

Народилася вона 85 років тому, напередодні Другої світової війни, в селі Рудня-Крупчатка Лугинського району Житомирської області. 1961 року закінчила біологічний факультет Ужгородського державного університету за спеціальністю «зоологія». Чотири роки (до 1965 року) працювала вчителькою біології у сільських школах Вінниччини та рідної Житомирщини – напрацьовувала так потрібний для подальшого наукового життя методичний досвід педагога. У 1965 році Галина Ковальчук почала займатись тим, що на майже чотири десятиліття стало для неї улюбленим. Вона обійняла посаду науковому співробітника зоологічного музею Ужгородського державного університету.

Автор: фото надане Надією Хлонь

Утім, визначальним таки став Глухів, куди в 1967 році переїхала 29-річна вчена разом із чоловіком Генріхом Ковальчуком, який з часом став кандидатом філологічних наук, професором, проректором з навчальної та наукової роботи й багаторічним деканом факультету початкової освіти. У Глухівському державному педагогічному інституті Галина Василівна почергово обіймала посади викладача, старшого викладача, доцента та, нарешті, завідуючої кафедрою природничих дисциплін та професора педінституту (нині Глухівський національний педагогічний університет ім. О. Довженка).

Автор: фото надане Надією Хлонь

Понад 20 років (з 1985 по 2008 роки) вона очолювала кафедру природничих наук. Під її керівництвом виросла плеяда молодих фахівців, що гідно продовжують напрацювання її наукової школи (Надія Василівна Хлонь, Алла Миколаївна Кмець, Інна Миколаївна Коренєва, Марина Володимирівна Хроленко та інші). Ентузіазм керівника сприяв створенню зоологічного музею – й зараз улюбленого місця проведення занять студентів та екскурсій для школярів різного віку.

Зробила вагомий внесок в розвиток екологічної науки

Тривалий час Галина Ковальчук була провідною викладачкою курсу «Зоологія з основами екології» не лише у глухівському виші, але й серед колег України. Вчена запам’яталася десяткам тисяч студентів як цікава та мудра викладачка, що досконало володіла методикою викладання. Й зараз згадують її цікаві лекції, мудре керівництво курсовими, дипломними та магістерськими роботами. На початку 1990-х років чи не єдина в Глухівському педагогічному інститут Галина Василіана (як, до речі, і її чоловік) у навчальному процесі при викладанні курсу зоології та методики викладання природознавства, послідовно послугувалися українською мовою.

Крім того, вона активно займалася науково-дослідною та науково-методичною роботою. Недарма Галину Василівну запросили до редакційної колегії журналу «Початкова школа». Також учена відповідально на громадських засадах працювала науковою кореспонденткою відділу початкового навчання науково-дослідного інституту педагогіки Української РСР.

Окрім того, входила до складу координаційної ради України з проблем екологічної освіти, тому брала активну участь у розробці концепції екологічної освіти, яка активно запроваджувалася в тодішніх школах України. Так, Галина Василівна однією з перших торкнулася проблеми формування у школярів екологічних понять, екологічної культури і свідомості. Її розробки виходили за межі традиційної методики, орієнтують на нові підходи до викладання предметів біологічного циклу, формуючи нового для того часу розуміння відповідальності кожного за збереження природи.

Автор: фото надане Надією Хлонь

Галина Ковальчук була авторкою понад 100 науково-методичних публікацій у журналах, збірниках з проблем природознавства, екології, зоології та навчальних посібників для студентів педаго­гічних вишів. Серед них здобули популярність «Зоологія з основами екології», яка перевидавалася 6 разів (у 1988, 2000, 2001, 2003, 2007, 2018 роках), а також «Методика викладання природознавства» (два видання: 1981, 1990 рр.) та «Методичні рекомендації з основ екології» (1999).

У 1987 році Галина Василівна була нагороджена значком «Відмінник народної освіти Української РСР». На 120-річчя Глухівського педагогічного університету вчена разом з іншими великими глухівськими викладачами Лідією Кирилівною Нарочною, Вірою Іванівною Мринською та В’ячеславом Антоновичем Кубицьким одержала в 1994 році почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України». Це був перша така державна нагорода в історії закладу вищої освіти Глухова.

До 60-річного ювілею була нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (1998).

Вийшовши на пенсію деякий час проживала в Глухові та потім з чоловіком Генріхом Степановичем Ковальчуком (1936-2017) переїхали до дітей в український Крим. Померла 11 травня 2019 року в місті Севастополь, де й похована, як і чоловік.

Стаття у Вікіпедії

Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук. доцент, завідувач кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, член Національної спілки краєзнавців України

Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram