2 (14) березня 1874 року стало відомо, що імператор Олександр ІІ дав згоду про відкриття Глухівського учительського інституту.

Як це було

Під час проведення Великих реформ 1860-х років і, зокрема освітньої, актуальним стало питання професійної підготовки вчителів. Першим цю проблему озвучив у 1858 році відомий педагог-практик та засновник Педагогічних товариств у Санкт-Петербурзі Олександр Чумиков (1819-1902). У заснованому ним же часописі «Журнал для виховання» педагог опублікував статтю «Про необхідність заснування спеціальних шкіл для підготовки вчителів». У 1860 році Учений комітет Головного управління шкіл виробив проєкт відкриття при гімназіях підготовчих курсів для вчителів. П’ять наступних років було втрачено через його вдосконалення вітчизняними та західно-європейськими педагогами. Перший опублікований Міністерством народної освіти у 1862 році проєкт Статуту учительських інститутів, хоч і не був упроваджений, став багато в чому основоположним для подальших нормативних документів.

Новий проєкт організації професійної підготовки вчителів з’явився тільки у квітні 1869 року. На засіданнях вченого комітету Міністерства народної освіти були заслухані проєкти положень про міські училища та вчительські інститути, в яких планувалося готувати вчителів для міських училищ. Вони були складені відомим педагогом та публіцистом, редактором низки педагогічних часописів Миколою Весселем (1837-1906). У листопаді 1869 року міністр народної освіти російської імперії Дмитро Толстой направив циркуляр піклувальникам навчальних округів про вирішення питання створення міських училищ та учительських інститутів з врахуванням думки на місцях.

Однак на затвердження довелося чекати ще три роки, що минули в умовах широкого публічного обговорення законодавчих змін. До травня 1872 року, проєкти розглядалися в Особливій присутності і лише тоді були внесені на обговорення загальних зборів Державної ради. Після їх схвалення імператор Олександр II затвердив Положення про міські училища та вчительські інститути 31 травня 1872 року.

Реформа, що мала розпочатися з другої половини 1874 року, опиралася на досвід організації роботи закладів освіти в Пруссії. До регіонів її проведення в Російській імперії віднесли й Чернігівську та Полтавську губернії. Однак, перетворення повітових училищ на міські безпосередньо залежало від підготовки нових методично підготовлених учителів у спеціальних учительських інститутах.

Для навчання до інституту приймалися хлопці «хорошої моральності» з 16‑річного віку православного віросповідання. Ті, хто закінчив курс у гімназіях та духовних семінаріях, зараховувалися без вступного іспиту. Решта мали пройти попереднє випробування. Вихованці інститутів звільнялися від усіх повинностей, у тому числі від рекрутської. Кожен із стипендіатів Міністерства народної освіти після закінчення інституту мав прослужити 6 років учителем, інакше необхідно було відшкодувати збитки за своє утримання з розрахунку 150 руб. на рік. Більшість вступників, особливо в перші роки існування учительських інститутів, складали випускники учительських семінарій.

Перші учительські інститути було відкрито в 1872 році у Москві, Санкт-Петербурзі [40, с. 354] та Тифлісі (нині – Тбілісі у Грузії).

У 1873 році Глухів відвідали міністр народної освіти російської імперії граф Дмитро Толстой та піклувальник Київського навчального округу Антонович. Очільник народної освіти імперії особисто вишукував нові спокійні «благонадійні» містечка для відкриття нових однокласних народних училищ. Утім, голова Глухівських земських зборів Іван Маркович, голова земської управи Федот Красовський і Глухівський міський голова Нікола Терещенко підняли питання відкриття у Глухові вчительського інституту для підготовки професійних фахівців, які б працювали в народних училищах. Земством для цього було запропоновано недобудований будинок (нині – перший корпус Глухівського національного педагогічного університету) по сусідству з будівлею прогімназії (нині – другий корпус університету), що призначався для розміщення земської лікарні. Неоднарозово клопотав про відкриття учительського інституту відомий громадський діяч Микола Неплюєв. Гласним Глухівського повітового земства вдалося вмовити міністра народної освіти прийняти рішення про відкриття у Глухові учительського інституту, де б можна було убезпечити вихованців від впливу всяких «тлетворних» ідей.

2 (14) березня 1874 року піклувальник Київського освітнього округу отримав повідомлення від Міністерства народної освіти, що імператор Олександр ІІ дав згоду «Про прийняття у власність міністерства народної освіти пожертвуваного Глухівським повітовим земством за згодою з місцевим міським товариством будинку для розміщення в ньому Учительського інституту, відкриття якого заплановано на 1 липня 1874 року».

Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук. доцент, завідувач кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, член Національної спілки краєзнавців України

Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram