До 65-річниці від дня народження кандидата політичних наук, доцента Глухівського педуніверситету Олександра Івановича Задоянчука (1959-2002).

Народження на Хмельниччині

Олександр Задоянчук народився 15 вересня 1959 року в селі Кугаєвці Чемеровецького району (з 2020 р. - Чемеровецької селищної громади Кам'янець-Подільського району) Хмельницької області в родині службовців. У 1966 році пішов у перший клас Кугаєвецької середньої школи. Після закінчення з вересня 1976 по липень 1978 р. навчався в Кам’янець-Подільському технічному училищі № 4 за спеціальністю регулювальник радіоапаратури.

Першим робочим місцем 17-річного Олександра в липні – серпні 1978 року стала посада регулювальника радіоапаратури заводу «Електроприбор» в міста Кам’янець-Подільський на Хмельниччині.

У вересні 1978 р. він вступив на філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчив 1983 року.

У 1980 році помер батько Іван Степанович. Мама Євгенія Леонтіївна, що працювала інспектором держстраху Чемеровецького району, сама виховувала двох юнаків (на чотири роки молодший брат Анатолій навчався у Рівненському інституті інженерів водного господарства).

Після закінчення закладу вищої освіти Олександр місяць у вересні – жовтні 1983 року працював секретарем комсомольської організації цеху № 06 радіолампового заводу імені 60-річчя Жовтня у Вінниці. У жовтні цього ж року перейшов до Вінницької філії Київського торгово-економічного інституту на посаду старшого лаборанта, де працював до березня 1984 року. Одночасно з грудня 1983-го він працював ще й викладачем на погодинній основі на кафедрі філософії Вінницького державного педагогічного інституту ім. М. Островського. Завідувачем кабінету філософії Вінницького педінституту в цей час працювала майбутня дружина Лариса Володимирівна Слінченко – відома викладачка та проректор Глухівського університету.

Перші кроки в Глухові: гарний викладач та сім’янин

21 липня 1984 року, згідно посвідчення міністерства освіти УРСР № 35, 24-річний Олександр Іванович приїхав у Глухів та був призначений на посаду асистента кафедри марксизму-ленінізму. У 1985 році у молодої родини викладачів народилася донька – Олександра, а в 1990 р. – Оксана.

За два місяці роботи у Глухівському державному педагогічному інституті ім. С. М. Сергєєва-Ценського О. Задоячук проявив себе як дисциплінований викладач, що виконував всі обов’язки. Був призначений куратором академічної групи, виконував обов’язки секретаря кафедри. Відразу проявив організаторські здатності, зокрема, керівництва та організації студентів на сільськогосподарських роботах.

Крім того, керував студентським науковим гуртком. Робота студентки Купчик Н.Є. «Філософський аналіз екологічної ситуації» була відзначена грамотою обкому ЛКСМ України. З 1987 року був обраний заступником голови студентського профкому.

Наукові пошуки в Києві та Глухові

Олександр Іванович відразу визначився з темою наукового дослідження для майбутньої дисертації: «Перетворення праці у першу життєву потребу – закономірність удосконалення розвинутого соціалістичного суспільства». Яка, правда, в умовах перебудови, втрачала актуальність. Згідно з наказом ректора своєї альма-матер № 395 «асп» від 11 листопада 1986 р. 27-річний науковець був зарахований до аспірантури без відриву від виробництва з 5 листопада 1986 по 5 листопада 1990 р. (науковий керівник П. К. Ситник). Разом уточнили тему дисертації: «Соціальні фактори підвищення культури праці».

Перед цим він успішно склав кандидатські екзамени та написав дві друковані роботи, підготував тези доповіді на обласній науково-теоретичній конференції у травні 1987 р. Протягом 1988 р. вийшло ще дві наукові праці.

9 липня 1988 р. колеги по кафедрі 13 голосами «за» рекомендували обрати Задоянчука О.І. на посаду старшого викладача. Колеги відзначали досвід методичної, науково-педагогічної та виховної роботи у виші; навчання в заочній аспірантурі та наявність наукових публікацій зі спеціальності. 31 серпня 1989 р. науковець перейшов до цільової аспірантури Київського держуніверситету з відривом від виробництва. Однак, через виробничу необхідність здібного викладача, у якого народилась друга донька, було відкликано з аспірантури на 4 місяці раніше – 21 березня 1990 р. – на посаду старшого викладача.

З проголошення незалежності України значно змінилися навчальні дисципліни. Відповідно, О. І. Задоянчук тепер викладав курси «Проблеми теорії сучасного суспільства» та «Політологію». Відповідно, розробив робочу програму та лекційний курс нової дисципліни. Також систематично підбирав літературу, розробляв плани семінарських занять, методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, а також готував екзаменаційні питання та білети до екзаменів з вищеназваних курсів. Зокрема, протягом 1991-1993 рр. було розроблено кодопозитиви з політології, а також програму здійснення контролю знань студентів з перших чотирьох тем політології за допомогою ЕОМ.

Крім того, О. І. Задоянчук виконував значну громадську роботу: був членом ради загальнотехнічного факультету, наставником академгрупи та працював позаштатним лектором всеукраїнського товариства "Знання".

Перший проректор з виховної роботи у Глухові

Починаючи з 15 квітня 1998 року 38-річний О. І. Задоянчук, згідно з наказом по інституту, був призначений тимчасово керівником виховного відділу, а вже з 4 травня цього ж року обійняв цю посаду на постійній основі. Завдяки своїм організаторським здібностям та відповідальному ставленні до посадових обов’язків менш чим через місяць Олександр Іванович з 13 травня 1998 р. ректором В. Ф. Чирвою був призначений на посаду проректора по виховній роботі на громадських засадах.

1 жовтня 1999 р. О. І. Задоянчука, було переведено на нововвдену посаду проректора з гуманітарної та виховної роботи, працюючи також за сумісництвом старшим викладачем кафедри соціально-економічних дисциплін.

Незадовго до цього, 21 червня 1999 р. у спеціалізованій вченій раді Київського університету імені Тараса Шевченка відбувся захист дисертації «Політичні аспекти становлення громадянського суспільства в Україні» на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук (науковий керівник – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри політичних наук цього університету П. П. Шляхтун; офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор кафедри історії та політології Національного університету «Києво-Могилянська Академія» О. В. Гарань та кандидат історичних наук, доцент кафедри політології Київського університету М. І. Обушний). Вища атестаційна комісія України своїм рішенням від 10 листопада 1999 р. затвердила рішення спеціалізованої вченої ради Київського університету ім. Т. Шевченка про прилюдний захист дисертації та присудила науковий ступінь кандидата політичних наук зі спеціальності політичні інститути та процеси.

В цей період він забезпечував читання лекцій та проводив семінарські заняття з політології та основ конституційного права України, постійно поновлював тексти лекцій з цих дисциплін у відповідності зі змінами в чинному законодавстві та реформуванні політичної системи України. Складав плани семінарських, питання до заліків та екзаменів.

Наказом по Глухівському державному педагогічному університеті О. І. Задоянчук був переведений з 4 жовтня 2001 р. на посаду доцента кафедри соціально-економічних дисциплін з курсу «Політологія». Однак плідно працювати заважала хвороба. Згідно поданої заяви був переведений з посади проректора з гуманітарної та виховної роботи на посаду доцента кафедри соціально-економічних дисциплін з 30 червня 2002 року.

Помер 25 жовтня 2002 р. Похований у Глухові. Його справу продовжувала довгий час дружина – Лариса Володимирівна, яка працювала проректором та доцентом з політології в Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка. Також справу батьків гідно продовжує донька Оксана Олександрівна – кандидат філософських наук (2016), викладачка Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук, доцент, директор навчально-наукового інституту філології та історії Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, член Національної спілки краєзнавців України

Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram