Знати витоки свого роду, місцевості, де ви народились і виросли, історію країни, в якій живете, дуже важливо. Минуле – не тільки досвід наших предків, наше коріння, але й наш вчитель, орієнтир нашого майбутнього.
Є міста й села, засновані порівняно не так давно. Їх минуле, походження назви зафіксовані в документах і не мають проблем у вивченні. Історія Глухова і його округи губиться в глибині тисячоліть. І відновити його минуле допомагають перш за все археологічні знахідки. А вони свідчать про те, що наша територія була заселена далекими предками приблизно 15 тисяч років тому.
Що було на місці сучасних сіл Глухівщини
Найдавніша стоянка пізнього кам’яного віку знайдена біля села Велика Бобилівка. Ровесниками відомої трипільської культури були поселення біля сіл Некрасове, Семенівка, Ротівка, Баранівка, Сидорівка, Горіле, Кривенків хутір.
Про збільшення кількості населення свідчить зростання щільності поселень. У перші століття нашої ери, приблизно дві тисячі років тому, заселені були мис біля Київських воріт, центр Глухова, Радионівка, Білявщина, Усівка, Червона Гірка, район Павлівського озера. Із округи – Баничі, Перемога, Вікторове, Некрасове, Сліпород та інші.
У той час на території нашого краю вже існували укріплені городища, які не тільки захищали від ворогів, а й були центрами торгівлі. По річці Есмань (в перекладі з індоіранської мови – «прекрасний шлях») вели торгівлю іранські, слов’янські та інші купці.
Глухівське городище
Історики вважають, що в VІІ-Х століттях виникло і Глухівське городище, а походження назви пов’язано з тим, що городище, а пізніше місто було добре укріплене: «глухий» – добре захищений, неприступний.
Відомий лінгвіст, професор Київського університету Костянтин Тищенко, досліджуючи топоніми Сіверщини, вказував, що в Україні є чотири села Глухова, у Польщі – 12 таких назв населених пунктів. Усі вони розташовані приблизно на тій самій географічній широті. Це може свідчити про досить давнє і, можливо, спільне походження назви.
Костянтин Тищенко
Одним із варіантів, на його думку, може бути назва укриття для домашніх тварин. Усі ці версії – тільки припущення. Точно можна сказати, що в XII столітті Глухів існував як добре укріплене місто. Про це свідчить літопис.
Розповідають літописи та археологічні знахідки
Перша літописна згадка про Глухів відноситься до 1152 року (або, як вказано в літописі, до 6660 року по літочисленню від створення світу). Того року суздальський князь Юрій Долгорукий пішов війною проти великого князя київського Ізяслава Мстиславовича. В літописі читаємо: «І поідоша на Вятич і взяша їх також на Мценськ да на Спаш да на Глухів ту же і сташа». Зрозуміло, що достатньо велике військо не могло зупинитись в городищі. Це доводить, що Глухів того часу був містом і досить добре укріпленим.
Колись єдина Русь через звичай князів ділити свої наділи між усіма синами ділилась на все менші князівства, брат воював з братом, племінник з дядьком за владу й землі. Глухів спочатку входив до Чернігівського князівства, з часом – до Новгород-Сіверського, а потім сам став центром удільного князівства, який був власністю нащадків чернігівського князя Михайла Всеволодовича. Їх володіння включали крім Глухівщини Новосіль, Мценськ, Бєлов, Воротинськ, Одоєв.
У 1169 році в Глухові жила вдова чернігівського і великого київського князя Всеволода Ольговича Марія Мстиславівна. В цьому році до ней приїздили її рідний брат колишній великий князь київський Володимир Мстиславович з дружиною та синами Святославом та Ростиславом.
Територія міського посаду в той час складала від 15 до 20 гектарів і включала сучасні Червону Гірку, Веригин, Усівку, Радионівку. Про економічний і культурний розвиток того періоду свідчать численні знахідки. Встановлено центри ремесел: залізорудного (центр і поселення біля міста), ювелірного (північно-західна околиця міста), виготовлення скляних браслетів (центр міста). В районі Київських воріт, інституту луб’яних культур, на території тодішнього посаду на південний захід від дитинця виявлено скупчення плінфи, що може свідчити про наявність кам’яних храмів.
Фото експозиції краєзнавчого музею (малюнок укріплення давнього міста)
Знайдені залишки зерна (переважно проса), кістки домашніх тварин, луска риб свідчать про розвиток землеробства, скотарства, рибної ловлі. Фрагмент візантійської амфори та золота нікійська монета підтверджують роль Глухова як торгівельного центру.
Ряд знахідок за Усівкою напроти Чернечих джерел вказують на існування там давньоруського поселення.
Стаття написана на основі робіт Валерія Бєлашова
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
