А ви знали, що в певний період 17-го століття Глухів називався інакше? Тоді місто було під владою Речі Посполитої. Яким було місто в той період, що відбувалося за часів Богдана Хмельницького на початку Гетьманщини й після, у період Руїни, читайте далі.
Місто будується знову – під владою Речі Посполитої
У документах початку 17 століття починає зустрічатися інформація про Глухів як про село, власниками якого були польські шляхтичі. Глухівщина того часу за Деулінським перемир’ям 1618 року потрапила під владу Польщі.
Керівництво Речі Посполитої, враховуючи вигідне розташування Глухова на кордоні з росією, зацікавлене було у відродженні фортеці. Для збільшення населення сюди переселяли жителів Правобережжя, особливо з-під Корсуня. З 1623 року тут заборонено було жити євреям, щоб вони не перешкоджали християнам у торгівлі та ремеслах.
Фрагмент карти Боплана нашої місцевості
У 1638 році Глухів купив новгород-сіверський староста князь Олександр Пісочинський і назвав його слободою. Він організував фортифікаційні роботи й «старосвітське городище» знову стало фортецею з нижнім і верхнім валами та двома ровами, яка була оточена річкою Есмань з притоками Малотечею та Гнилим Ставом.
Для прискорення економічного розвитку місто отримало право на самоуправління, а ремісники і торговці – пільги. У 1639 році Глухів став центром округу Новгород-Сіверського повіту, до якого ввійшли Глухівська, Есманська та Ямпільська волості, й межував із Севським, Рильським та Путивльським повітами росії.
Варган – музичний інструмент, за думкою істориків потрапив у Глухів з Польщі
Глухів – Новий Остророг
З метою посилення релігійного та культурного впливу територія Сіверщини заселялась поляками. У Новгород-Сіверському створено було католицький монастир, якому передали у володіння села Полошки, Обложки, Тулиголове, Уланове.
Глухів було перейменовано в Новий Острог. А після смерті Пісочинського його дружина стала називати місто Остророг, Новий Остророг, бо вона походила з роду Остророгів. Потім місто перейшло у власність сина Пісочинського від першого шлюбу Яна, який повернув йому назву Глухів.
Так відновлення поляками фортеці дало друге дихання місту, якому судилося пізніше стати столицею Гетьманщини.
Герб Чернігівського воєводства у складі Речі Посполитої
Глухів на початку Гетьманщини
Звільнення від польського гніту принесла Національно-визвольна війна під керівництвом Богдана Хмельницького, яка почалась у 1648 році. Глухів став сотенним містом Ніжинського полку. У ті часи полки і сотні були не тільки військовими, а й адміністративними одиницями. Першим глухівським сотником був Юрій Годунов. Сотня займала обидва берега річки Есмань, верхню течію річок Шостка, Свеса, Івоть, частину правого берега річок Сейм та Клевень.
Герб Богдана Хмельницького та його підпис
У 1653 році сотню очолив Пилип Уманець, який на Переяславській раді присягнув на вірність російському царю. Пізніше в Михайлівській церкві Глухова присягу прийняли 830 осіб старшини, козаків та міщан міста, а також козаки сіл Береза, Уланово, Полошки, Сварково, Гирино, Княжичі.
Період руїни
Після смерті Богдана Хмельницького починається період Руїни, коли боротьба старшини за владу супроводжувалась зміною зовнішніх союзників. У 1658 році гетьман Іван Виговський пішов на союз з Польщею. Ця новина розділила глухівських козаків на два ворожих табори. Частина з них за наказом Виговського, який готувався до походу на Москву, здійснила набіги на села Шалигине, Старикове, Козино, Крупець, Попівкино, Хотивиж, що тоді були під владою росії, з метою захопити коней. Інші просили допомоги російського воєводи. Прибічники Виговського виявилися сильнішими, тому коли в Глухів прибули російські солдати, їх заарештували і більшість стратили.
Козацькі люльки і кресало
У 1659 році російські війська взяли в облогу Глухів, але сотнику і старшині вдалося домовитися про зняття облоги за обіцянку припинити напади на російські території. Після розгрому росіян у Конотопській битві Виговський змушений був відмовитись від походу на Москву через зраду союзників.
У 1661 році глухівські козаки успішно обороняли від кримських татар Камінський перевіз на річці Сейм, допомагали російським загонам під Сєвськом, Путивлем та Бєлгородом. У 1663 році було створено Глухівський полк, який проіснував до 1665 року. Які сотенні міста входили до його складу невідомо.
Стаття написана на основі робіт Валерія Бєлашова
Фото з фондів Глухівського міського краєзнавчого музею та фотоархіву Юрія Москаленка
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp