Мільйони українців із кінця 1970-х рр. й до нашого часу починали навчання у школі за «Букварями» Миколи Вашуленка (1941-2025) – доктора педагогічних наук, професора Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, академіка Національної академії педагогічних наук України, відмінника освіти України, заслуженого діяча науки і техніки України.

Народився Микола Вашуленко 1 червня 1941 року у с. Жовтневе (нині – с. Дмитрівка Бородянської селищної громади) Бучанського району Київської області. У перші місяці життя, як і навесні 2022-го рідними краями прокотилося агресія завойовників, відклавши назавжди слід у житті знаного науковця. Мати Мотря Трохимівна разом із бабусею виховували трьох дітей. Батько був мобілізований та загинув поблизу Дембіци (Польща), звільняючи в’язнів німецького концтабору.

Ще навчаючись у школі юнак почав проєктувати своє життя завдяки першій учительці Євгенії Хомівні Сироті, прагнучи стати вчителем початкових класів. Тому після закінчення у 1957 році Микулицької середньої школи (нині – Микулицький ліцей Немішаївської селищної ради Бучанського району) вступив до Глухівського державного педагогічного інституту (нині – Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка), де з 1956 року функціонував факультет педагогіки і методики початкового навчання.

Тут у нас в Глухові, який згодом фактично став рідним, були також авторитети – викладачка української мови Гафія Михайлівна Мукан та подружжя Казнадзеїв – Йосипа Моїсейовича, кандидата філологічних наук, доцента, дослідника розмовної та діалектної лексики, талановитого вченого й педагога, й Лідії Йосипівни, яка не уявляла свого життя без літератури. Саме вони акцентували увагу 19-річного Миколи на науковий шлях.

За розподілом у 1961 році молодий фахівець поїхав на Хмельниччину, де три роки таки реалізовував свою дитячу мрію – працював учителем початкових класів Шепетівської школи-інтернату. У 1964 році повернувся на малу батьківщину та навчальний рік працював вихователем Бучанської школи-інтернату (нині – Бучанська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов). У 1965–1969 рр. дещо змінив вектор діяльності, працюючи другим секретарем Ірпінського міськкому ЛКСМУ, однак зрозумів, що школа й наука – це його…

У 1969 р. повертається до дітей та працює вчителем початкових класів Ірпінської середньої школи № 6 у селищі Коцюбинське Київської області. Проявив себе талановитим педагогом-новатором. Після закінчення в 1972 році філологічного факультету Київського державного педагогічного інституту (нині – Український державний університет імені Михайла Драгоманова) дипломований учитель української мови та літератури переключається до наукової діяльності й починає працювати в НДІ педагогіки України (нині – Інститут педагогіки НАПН України): молодший науковий співробітник (1972–1976), старший науковий співробітник (1976–1980). У 1976 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Робота над орфоепією як одна з умов формування у школярів 1–3 класів навичок орфографічного письма (на матеріалі української мови)» з присудженням наукового ступеня кандидата педагогічних наук.

У 1980 р. 39-річного автора «Букваря» призначають завідувачем відділу початкового навчання НДІ педагогіки. Однак за 5 років він знову повертається до практики науковця, обіймаючи посаду старшого наукового співробітника відділу початкового навчання.

У 1992 році створюється Інститут педагогіки АПН України й Микола Самійлович, що захистив докторську дисертацію «Теорія і практика навчання української мови в чотирирічній початковій школі» з присудженням наукового ступеня доктора педагогічних наук, призначається завідувачем лабораторії початкового навчання, а за два роки новий щабель – заступник директора з наукової роботи Інституту педагогіки АПН України, ще через рік - головний вчений секретар АПНУ (до 2002 р.). Також з 1996 по 2010 рік був обраний членом Президії ВАК України.

«Це моя Альма-матер, з якою я розлучатися не хочу…»

У 1993 р. М. Вашуленко повертається в Глухів до своєї Альма-матер, вже як професор кафедри української мови та методики її викладання (за сумісництвом). Ще перед тим, у 1989 р., в Глухівському педінституті було створено наукову школу Михайла Самійловича, що функціонувала все його наступне життя. У 2003 р. він обирається професором кафедри педагогіки і методики початкового навчання Глухівського державного педагогічного університету, а паралельно працює на посаді головного наукового співробітника лабораторії початкової освіти Академії педагогічних наук України. З 2003 по 2012 р. у Глухівському НПУ ім. О. Довженка функціонувала науково-дослідна лабораторія «Актуальні проблеми комплексної професійної підготовки вчителя початкових класів» під керівництвом доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена НАПН України М. Вашуленка. Також він брав участь у роботі багатьох робочих груп і комісій при міністерстві освіти і науки України. Протягом десятиліття очолював журі на Всеукраїнському конкурсі «Учитель року» в номінації «Початкове навчання».

У липні 2008 року вчений обирається завідувачем кафедри педагогіки і методики початкової освіти, яку він очолював по листопад 2014 рр. «Це моя Альма-матер, з якою я розлучатися не хочу…» - говорив Микола Самійлович. За патріотизм до глухівського вишу та високі наукові досягнення у 2016 році вченому надали звання Почесного професора Глухівського НПУ ім. О. Довженка.

У цей час факультет початкового навчання (нині - Навчально-науковий інститут педагогіки і психології) та Глухівський виш загалом утверджується як центр якісної підготовки вчителів початкових класів. Зокрема, професор М. Вашуленко керував виконанням прикладних досліджень, які фінансувалися за кошти МОН України: «Теоретико-методичні засади комплексного підходу до фахової підготовки учителя початкових класів» (2009–2011 рр.) та «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до формування у молодших школярів ключових і предметних компетентностей» (2013–2014 рр.). Знаний та авторитетний фахівець у галузі методики навчання української мови, досліджував проблеми навчання рідної мови в початковій школі. З його іменем пов’язаний розвиток букваристики в Україні. Створені ним «Букварі» перевидаються 45 років і за ними навчалися мільйони українців.

За наукового керівництва Миколи Самійловича було розроблено й впроваджено в освітню практику систему навчання української мови на основі комунікативно-діяльнісного підходу, створено дидактичне та методичне забезпечення реалізації цієї системи в початкових класах. Учений підготував 5 докторів і 38 кандидатів наук з методики навчання української мови (8 із них для рідного Глухівського університету – В. Бадер, В. Собко, В. Каліш, Л. Лучкіна, Г. Демидчик, О. Вишник, О. Шрамко (Вишник), Т. Зенченко).

М. Вашуленко був одним з авторів Державного стандарту початкової освіти, і саме його заслуга — створення нормативного базису початкової освіти: Концепції мовної освіти, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, стандартів, програм, методик, підручників.

Безперечно ці напрацювання, попри смерть на старті нового навчального року 3 вересня 2025 року (на 85-у році життя) стануть базою й для подальших наукових досліджень та інновацій у початковій школі.

Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук, доцент, директор навчально-наукового інституту філології та історії, доцент кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, член Національної спілки краєзнавців України.

Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp