30 років від дня смерті 21 жовтня 1995 року в Глухові Анатолія Григоровича Чумаченка (1949-1995) – керівника органів влади Глухівщини у 1987-1995-х рр.

Народився Анатолій Чумаченко 3 лютого 1949 року в м. Джанкой Кримської області тоді ще Російської РФСР (з 1954 року – в складі Української РСР) у родині робітників – українців. Після закінчення місцевої середньої школи № 5 він працював з вересня 1966 по липень 1967-го електриком на Джанкойському машинобудівному заводі міністерства автомобільної промисловості Української РСР. У цей час підприємство було відоме випуском самоскидних причепів вантажопідйомністю 4 тонни для тракторів типу «Білорусь» та ЮМЗ – основною механізацією сільського господарства того часу.

У серпні 1966 року А. Чумаченко вступив для здобуття омріяної спеціальності у Мелітопольському державному інституті механізації сільського господарства міністерства сільського господарства УРСР (з 2007 року – Таврійський державний агротехнологічний університет, який у 2022 році був релокований до обласного центру), що був розташований в Запорізькій області. Одержавши у червні 1972 року інженерну освіту за спеціальністю електрифікація сільського господарства, 23-річний Анатолій Григорович був направлений на роботу до колгоспу імені Чапаєва, який функціонував на той час у селищі Терни Недригайлівського району (з 2020 року – селище в складі Недригайлівської селищної територіальної громади Роменського району) на Сумщині.

Тут він розпочав свою трудову діяльність інженером-електриком. Відразу ж був також обраний секретарем комітету комсомолу колгоспу (до 1977 року). Також обирався членом бюро Недригайлівського райкому комсомолу. З 1977 по 1980-й рік обирався секретарем бригадної партійної організації колгоспу. Згодом здібного молодого фахівця помітили й призначили з вересня 1978 року на більш відповідальну посаду головного енергетика колгоспу. Справився енергійний та ініціативний керівник і з цим рівнем. У жовтні 1980 року, коли завершувався в совєцькій історії брежнєвській застій Анатолій Григорович понад три роки працював заступником голови, секретарем партійної організації колгоспу в Тернах.

З лютого 1984 року 35-річний А. Чумаченко переходить на партійну роботу в районі. Почергово, буквально за три роки, він підіймається сходинками кар’єри. Толерантна людина, прекрасний сім’янин (в родині з дружиною Наталією Леонідівною виховують вже доньку Олену й сина Станіслава) та, нарешті, відповідальний посадовець працює, спочатку інструктором організаційного відділу Недригайлівського районного комітету Комуністичної партії України. Буквально через два місяці його призначають завідувачем організаційним відділом райкому. А далі в умовах горбачовської перебудови та гласності у серпні 1985 року стає керівником Недригайлівщини, обіймаючи посаду другого секретаря райкому партії. Віддає багато часу громадській роботі, як депутат Недригайлівської районної Ради народних депутатів, членом бюро Недригайлівського райкому партії.

Навесні 1987 року уродженець Криму з родиною переїздить ще північніше, до Глухова – міста обласного значення та колишні столиці Лівобережної Гетьманщини. Безперечно й цей факт, очевидно, вплинув та те, що його донька Олена Анатоліївна з часом стане істориком, завершить навчання на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка та працює на відповідальних посадах у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка.

Тут в умовах інтенсифікації громадсько-політичного життя 38-річний А. Чумаченко обирається у квітні 1987 року першим секретарем та членом бюро Глухівського міського комітету КПУ. Паралельно, з 1986 по 1989 рік навчався на заочному відділенні Вищої партійної школи при ЦК КПУ, яку закінчив за спеціальністю «Партійне та радянське будівництво» з присвоєнням кваліфікації спеціаліста в галузі партійного та радянського будівництва, викладача наукового комунізму. За спогадами підлеглих Анатолій Григорович відзначався виваженістю та людяністю, комунікабельністю та професіоналізмом, попри такі непрості перебудові часи, коли змінювалися ідеологічні скрепи СРСР, проводилися у країні непопулярні реформи та поступово погіршувалося економічне життя й рівень життя населення. На виборах 1990 року обирається депутатом Глухівської районної та Сумської обласної Рад народних депутатів.

Після Всесоюзного референдуму про збереження СРСР, що відбувся у березні 1991 року А. Чумаченко був обраний керівником району - головою Глухівського виконкому районної ради. Вже після проголошення незалежності України Анатолій Григорович з головою поринає у керівництво сільською Глухівщиною в непростих економічних умовах розбудови молодої України. Як відкрита людина та принциповий керівник він завжди допомагав людям та підлеглим, відрізнявся мудрістю. В цей час, держава за президенства Леоніда Кравчука, вибудовує нову систему управління регіонами. Через це часто змінюються органи місцевої влади та посади. Так, у квітні 1992 року А. Чумаченко обирається головою Глухівської районної Ради народних депутатів.

У червні 1994 року на виборах до місцевих рад Анатолія Григоровича було обрано головою Глухівської районної Ради, а також депутатом Сумської обласної ради народних депутатів ІІ скликання. Згідно протоколу територіальної виборчої комісії про результати виборів голови Глухівської районної Ради від 26 червня 1994 року та на підставі протоколів дільничних виборчих комісій за А. Г. Чумаченка проголосували 11489 виборців (40,5%). За двох інших кандидатів були подані голоси: Губар Микола Григорович – 6005 або 21,1%, Московченко Віктор Васильович – 5243 або 18,4%. Наступного дня районна виборча комісія визнала повноваження обраних 20 депутатів та голови Глухівської районної Ради А. Чумаченка, який тут же склав присягу державного службовця. Заступником голови було обрано Лазаря Басюка.

Пам’ятаю, якраз у цей час я проходив архівну практику в архівному відділі райради. З жадібністю поринав у роботу з історичними документами. Одного разу до кабінету увійшов Анатолій Григорович, чемно привітався та говорив з фахівцями про справи. А я в цей час затамував подих, настільки було приємно і боязко, в той же час, знаходитися поряд з керівником про професіоналізм якого було відомо далеко за межами Глухівщини.

Розпорядженням Президента України Леоніда Кучми «Про призначення голів районних державних адміністрацій Сумської області» від 18 серпня 1995 року за № 161/95-рп А. Чумаченко призначається головою Глухівської районної державної адміністрації. «Всюди, де працював Анатолій Григорович, він умів організовувати свою роботу і роботу підлеглих, володів високо розвинутими здібностями позитивного впливу на людей, цілеспрямовано презентував свою точку зору, не ігноруючи належних контраргументів, – пригадують особистість свого керівника колеги по роботі. Всі, хто знав і працював разом з Анатолієм Григоровичем Чумаченком, захоплювалися його толерантністю, наполегливістю у досягненні мети. Він був і залишається взірцем порядності у відношенні до справи і людей, добрим другом і вмілим керівником.

На жаль залишається лише в пам’яті. Адже, передчасно помер він 21 жовтня 1995 року в Глухові – на 47-му році життя. Не витримало серце великої людини, яка сповна віддавалася роботі та кохала свою родину. Похований А. Чумаченко на центральній алеї Вознесенського кладовища Глухова.

Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук, доцент, директор навчально-наукового інституту філології та історії, доцент кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, член Національної спілки краєзнавців України.

Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp