Цьогоріч виповнилося 255 років від урочистого освячення храму на честь Покрови Пресвятої Богородиці в селі Годунівка — однієї з найдавніших збережених святинь історичної Глухівщини. Сьогодні ця пам'ятка архітектури місцевого значення, що з 2020 року розташована в межах Глухівської міської територіальної громади.

Також у межах проєкту «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR», який реалізує Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культурна спадщина», Лот «Диджиталізація (проєкти для прифронтових та деокупованих територій)» мали оцифрувати цю пам’ятку, однак безпекові обставини перешкодили цьому. Натомість було створено 3D-модель

Покровська церква є одним із найцінніших храмів колишньої Глухівської сотні. Освячена 1 жовтня 1771 року, вона вже понад два з половиною століття є свідком історичних подій, зміни держав, воєн, переслідувань Церкви та відродження української духовної спадщини.

Ювілей Покровської церкви — це не лише нагода згадати її багату історію, а й можливість зробити ще один крок до збереження культурної спадщини Глухівщини за допомогою сучасних цифрових технологій.

Свідок доби Гетьманщини

Покровська церква є однією з небагатьох мурованих сакральних споруд XVIII століття, що збереглися на території колишньої Глухівської округи. Храм був освячений у 1771 році та є визначною пам'яткою українського бароко. За переказами, його спорудження пов'язують із представниками старшинського роду Туманських.

Архітектурно храм має хрестоподібний план із центральним куполом та чотирма меншими банями. Навіть після численних перебудов він зберіг характерні риси української сакральної архітектури другої половини XVIII століття.

Протягом століть Покровська церква була духовним центром не лише Годунівки, а й навколишніх сіл — Хотминівки, Москаленкового та Клочківки. До наших днів збереглися метричні книги й сповідні розписи XVIII–ХХ століть, що є важливими джерелами для дослідження історії краю.

Як радянська влада нищила святині

Доля Покровської церкви багато в чому повторює історію сотень українських храмів, що постраждали від радянської антирелігійної політики.

Після встановлення більшовицької влади храм було закрито. Під час німецької окупації у 1942 році богослужіння ненадовго відновилися, однак уже після війни громада була змушена проходити складну бюрократичну процедуру, щоб отримати дозвіл на відкриття церкви.

Архівні документи Державного архіву Сумської області свідчать, що у 1946–1947 роках мешканці Годунівки неодноразово зверталися до органів влади із проханням дозволити відновити діяльність храму. Віряни зібрали сотні підписів, а спеціальні комісії підтвердили, що будівля перебуває у задовільному стані й придатна для використання.

У квітні 1947 року виконком Сумської обласної ради навіть підтримав відкриття церкви, визнавши, що споруда збереглася, ніким не використовується та необхідна місцевій громаді.

Проте вже під час нової хвилі хрущовської антирелігійної кампанії у 1960 році храм знову закрили. Десятиліттями він залишався без належного догляду, поступово руйнуючись. Лише на початку XXI століття розпочалися масштабні відновлювальні роботи.

Архівна знахідка, яка змінила погляд на історію храму

У 2019 році старша наукова співробітниця Національного заповідника «Глухів» Юлія Шишкіна під час роботи в Державному архіві Сумської області виявила унікальний комплекс документів повоєнного часу, які стали важливим джерелом для вивчення історії Покровської церкви. Йдеться про рішення органів державної влади та службове листування 1947 року, що стосувалися відкриття храму в селі Годунівка.

Ці документи можна вважати винятковими для тогочасної радянської практики. Попри загальновідому антирелігійну політику СРСР, навесні 1947 року віруючі Годунівки звернулися до Виконавчого комітету Сумської обласної ради депутатів трудящих із клопотанням про відкриття Покровської церкви. Заява розглядалася через відділ у справах Православної церкви, який опікувався питаннями надання приміщень для церков і молитовних будинків.

Архівні матеріали свідчать, що чиновники провели детальну перевірку: встановили кількість віруючих, оцінили технічний стан будівлі, з'ясували можливість проведення богослужінь та потребу громади у відновленні діяльності храму. Особливо показовим є висновок, що будівля «зберегла свій зовнішній і внутрішній вигляд, ніким не зайнята та перебуває у справному стані».

Після розгляду матеріалів Виконавчий комітет Сумської обласної ради ухвалив рішення задовольнити клопотання громади, визнавши право мешканців Годунівки на відновлення богослужінь. Для повоєнного Радянського Союзу подібні рішення були радше винятком, ніж правилом, адже місцева влада значно частіше передавала церковні споруди під клуби, склади чи інші господарські потреби.

На жаль, ця історія мала нетривале продовження. Уже під час нової хвилі антирелігійної кампанії, розгорнутої за Микити Хрущова, у 1960 році Покровську церкву знову закрили. Наступні десятиліття стали для пам'ятки періодом поступового занепаду, доки на початку XXI століття не розпочалося її відродження.

Покровська церква — це не лише архітектурна пам'ятка. Вона є свідком доби Гетьманщини, символом духовної стійкості місцевої громади та нагадуванням про складний шлях української культури через імперські заборони, радянський войовничий атеїзм і сучасну російську агресію.

На жаль, й постійні обстріли ворогом не дали можливості в 2026 році оцифровувати Покровську церкву в межах проєкту «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR», який реалізує Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка за підтримки Українського культурного фонду в рамках конкурсної програми «Культурна спадщина», Лот «Диджиталізація (проєкти для прифронтових та деокупованих територій)». Утім, це справа майбутнього…

Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук, доцент, директор навчально-наукового інституту філології та історії Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, член Національної спілки краєзнавців України

Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp