Під час війни особливо важливо не піддаватися фейковим новинам, яких у мережі немало. Деякі ЗМІ часто маніпулюють читачами й не дотримуються стандартів. Зокрема, ідеться про непоодинокі випадки на прикордонні.
Фактчкерка та редакторка проєкту «StopFake» Олена Чуранова поділилася з читачами Глухів.City порадами, щодо протидії неправдивим новинам.
На що мені як читачеві треба звертати увагу у заголовках?
Дивіться на те:
- Чи не забагато емоцій у вас викликає цей заголовок?
- Чи не забагато епітетів, знаків оклику використано, щоби привернути вашу увагу?
- Чи стоять у кінці речення три крапки, а ви бачите недосказаність
Якщо хоч якийсь із цих показників присутній – отже, вас не хочуть проінформувати, а хочуть звернути вашу увагу. І не завжди це відбувається з доброю метою.
Як зрозуміти, що новина правдива?
- Насамперед звертайте увагу на те, хто саме про це повідомив.
- Перевіряйте першоджерело. Якщо про це повідомили офіційні установи – перейдіть за лінком, зайдіть на офіційний сайт або інші офіційні канали комунікації та перевірте, чи є там те саме повідомлення. Якщо це цитата з телеефіру, то чи саме так було сказано? І що передувало цій цитаті, яким було запитання, щоб людина саме так відповіла?
- Не забувайте про контекст, від якого багато що залежить.
- Найкращим варіантом є заздалегідь обрати собі список якісних медіа для отримання інформації (подібні списки, наприклад, готує Інститут масової інформації) або слідкувати за офіційними каналами інформування, а не за анонімними телеграм-каналами. Тоді не доведеться задумуватися, чи читаєте ви правдиві новини, чи ні.
А як розпізнати фейк?
Часто це та новина, яка викликає у вас сильні емоції. Далі ви можете перевірити джерело й побачити, чи дійсно так говорили. Перевірити фото та відео, які супроводжують новину.
Є купа безплатних тренінгів і курсів, які вчать користуванню інструментами для перевірки інформації. Наприклад, на Prometheus – «Медіаграмотність: як не піддаватися маніпуляціям?».
Чому взагалі з’являються фейки?
Це інструмент маніпуляцій, який використовується з різною метою. Або для того, щоб змінити думку та створити спотворене сприйняття ситуації. Або для створення інформаційного шуму – коли стає незрозуміло, де правда, а де ні, і людина перестає довіряти будь-кому – чи то офіційним джерелам, чи якісним медіа. Або щоб кинути тінь на конкурента на ринку.
В умовах війни фейки – це теж інструмент або навіть зброя, за допомогою якої можна мобілізовувати власну армію, заплутувати населення країни, з якою воюєш, проводити інформаційно-психологічні атаки тощо.
Звісно, є і людський чинник – коли журналіст або людина, яка опублікувала такий пост, просто не перевірила інформацію до кінця. Усі ми люди, тому варто попросити вибачення і пояснити, чому така помилка сталась.
Де і як перевірити інформацію, якщо я сумніваюся?
Можна перевіряти на сайтах фактчекінгових організацій, як-от StopFake. Можна гуглити, чи так само повідомили про цю новину інші новинні сайти. Завжди відштовхуйтеся від першоджерела, пошук якого покаже вам, чи правильно ви сумнівалися.
Які «тривожні дзвіночки», на які мені треба звернути увагу, читаючи ту чи іншу новину?
- Сумнівне ЗМІ, сайт, телеграм-канал, які поширюють цю новину.
- Сумнівне першоджерело або немає джерел взагалі, які замінюються узагальненням («українські ЗМІ повідомили», «українська влада повідомила» тощо).
- Забагато емоцій у тексті, у заголовку.
- Сумнівні експерти, які не є фахівцями саме в цій темі, яку коментують.
- Також завжди звертайте увагу на фото і відео, які супроводжують новину.
Чи є інші правила під час війни, яких мають дотримуватися журналісти та на які я маю зважати?
Журналісти завжди мають послуговуватися стандартами професії у своїй роботі, незалежно від того, чи є воєнний стан у країні, чи ні. Українські журналісти мають свій кодекс, який визначає ті стандарти, яких ми маємо дотримуватися, а аудиторія має вимагати дотримання.
Звісно, є вимоги Генштабу, на які має зважати журналіст, щодо обережності висвітлення інформації на фронті. Втім, перевірка інформації має бути завжди, особливо, коли ворог використовує інформаційний простір, як ще один полігон, – журналісти мають бути вдвічі більше обережнішими перед тим, як поширити ту чи іншу новину.
Що станеться, якщо я поширю неправдиву новину чи інший текст із неправдивою інформацією?
У будь-якому разі наслідки завжди негативні. Просто масштаб різний, як і ефект впливу на кожну людину окремо.
Одна людина зневіриться і втратить надію, інша зробить хибні висновки й на них формуватиме свої думку і ставлення до ситуації, хтось перестане довіряти медіа взагалі й почне частіше читати соцмережі, або взагалі ігнорувати будь-які канали інформації, пропускаючи дійсно важливі новини.
Неправда практично завжди шкодить, а наслідки поширення фейкових новин мають фізично відчутні об’єми.
Достатньо згадати, як населення Росії в більшості підтримує злочинну війну проти України, а росіяни добровільно мобілізуються, вірячи, що українці дійсно живуть під тиском «кієвского режима», російську мову всюди утискають, а нацизм начебто вже є офіційною релігією нашої країни.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram
