Уже декілька тижнів у Глухові служить відомий кухар Віктор Перехрест. Чоловік нині – у лавах Збройних Сил України. А до повномасштабного вторгнення впродовж семи років працював шеф-кухарем київського ресторану «АртХауз» та знімався у шоу «МайстерШеф».
Віктор говорить, що до 24 лютого 2022 року жодного разу не тримав у руках зброю. Але, коли дізнався про вторгнення, відразу ж побіг до військкомату.
Той тривожний ранок кухар пам’ятає в деталях, говорить, що до другої години ночі обслуговував один із банкетів. А коли все ж ліг спати, йому зателефонував друг із Лондона, який і повідомив про початок війни.
«Вранці 24 лютого пішов до лав тероборони та вперше в житті взяв у руки зброю»
«Я приїхав додому о другій годині ночі: «натусився», отримав гроші та ліг спати. Але о 6 ранку мені телефонує друг із Лондона й каже: «Вітьок, почалася війна, їдь до мене в Лондон». Я надів на голову каструлю і побіг до бабусі, у сусідній гуртожиток, щоб сказати, що війна почалась. Бабуся мені каже: «До побачення, йдіть ви разом зі своїм Путіним!».Коротше, послала мене бабуся. І тоді я о 10 ранку пішов до лав тероборони та вперше в житті взяв зброю в руки», – говорить Віктор Перехрест.
Чоловік говорить, що в той день його вразили тіла російських військових.
«Ми приїхали на Оболонь і знаєте, що я перше побачив? Я це нікому навіть не казав. Там була розбита бойова машина піхоти (БМП) – і в ній лежали люди. Вони були в нашій військовій формі. Люди, з якими я там був, сказали, що це солдати росії, що вони були перевдягнуті в нашу форму», – пригадує чоловік.
Коли Віктора зарахували до Київської територіальної оборони, йому довелося освоювати професію парамедика.
«Щодня в нас були навчання. Для цього ми ходили до лікарні. Навіть нещодавно ми у вас у місті на розтині були: одна бабуся повісилася, а чоловік ковтнув 40 пігулок», – говорить він.
«Коли я був парамедиком, то відчував себе не у своїй тарілці»
Але з медициною у Віктора Перехреста виникали проблеми. Душа все ж лежала до кухні.
«Я був не у своїй тарілці. Після кухні найбільша проблема була ˗ це гігієна. Не всі ж люди охайні, розумієте. І не всі можуть це витримати. Був чоловік, що тиждень ноги не мив і в нього шкарпетки поприлипали до ніг, мав рани на ногах. Йому треба було постійно воду кип’ячену давати», – говорить Віктор.
Коли контракт із теробороною завершився, то Віктор перейшов до підрозділів Збройних сил України, де його влаштували кухарем. Тепер відомий кулінар готує для солдатів і, за його словами, намагається радувати їх незвичними стравами.
«Тепер я кухар. І від цього ловлю кайф. Мені дали меню, за яким треба готувати. Але, якщо чесно, я не завжди за ним готую. Просто в мене авторська кухня, у мене інший підхід – на сніданок бувають хот-доги. Тому що чоловіків, які важать 110 кілограмів, однією вівсянкою і фруктами зранку не нагодуєш. Харчування в нас дуже гарно забезпечено – усього вистачає. Але я така людина, якби все було погано, то сам би за свої гроші купив би, – і не жалівся б вам», – говорить кухар.
Особливі плани у Віктора на Великдень – він збирається випекти для наших військових більше сотні пасок і звертається до глухівчан по допомогу – потрібні найкращі місцеві рецепти.
«Дайте рецепт нормальних пасок, народе! Хай вам глядачі напишуть рецепт пасок крутих і ви скиньте мені. Я цілком серйозно, за ними зроблю 100 пасок на Великдень – просто треба крутий рецепт. І ще я хотів зварити яйця у вині – це зараз у тренді – подивіться в «тік-тоці» – таке яйце нестандартне виходить, аж блищить».
«У Глухові мене часто люди впізнають, особливо діти та жінки»
Глухів, де чоловік перебуває вже два тижні, Віктору сподобався. Єдине, говорить, у місті є проблеми з дорогами.
«Інфраструктура тут непогана, і найбільше сподобалось, що тут є такі колонки, де воду можна попити. Я перевіряв – вони робочі. Дороги лише мене злять, бо в Києві в нас Кличко робить хоча б показово дороги в центрі. Але я не хочу на вашого мера нападати, бо з ним не спілкувався. Я не знаю цю людину».
А от самі глухівчани не перестають дивувати кухаря своєю увагою. Окрім звичних прохань сфотографуватися та взяти автограф, найбільш сміливі мешканці міста вже почали запрошувати Віктора додому.
«Мене дуже часто люди впізнають. Тут взагалі круті люди. А особливо діти й жінки – моя основна аудиторія. Якось я йшов і під’їхав чоловік на авто, з дитинкою. Вони мене впізнали, сфотографувалися і кажуть: «Можеш, будь ласка, зробити подарунок моїй дружині – на одну хвилинку заїхати та просто їй гарного дня побажати?». Ну і все, ми поїхали й ми побажали їй гарного дня, і зняли ще разом один «тік-ток».
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram.
