Ціна моєї свободи – 576 днів його неволі. Такі слова на табличці написала донька полоненого прикордонника «Бачівська» Володимира Лютенка. Із нею Ксенія вийшла в центр Сум, щоби нагадати суспільству про захисників кордону, які досі перебувають у неволі.
Хто повідомляє: Ксенія Лютенко в коментарі Глухів.City.
У чому суть
Ксенія – донька прикордонника пропускного пункту «Бачівськ» Володимира Лютенка. Її батько – один із оборонців, які з першого дня повномасштабної війни перебувають у полоні росіян. Досі рф утримує в неволі сімох наших земляків:
- Лютенка Володимира Леонідовича
- Новикова Андрія Миколайовича
- Чауса Сергія Івановича
- Божка Руслана Івановича
- Цигикала В’ячеслава Миколайовича
- Школьного Віталія Володимировича
- Литвинова Дмитра Євгеновича.
Щоби нагадати про бранців, Ксенія влаштувала акцію у центрі Сум. Вона вийшла на площу біля театру імені Щепкіна з табличкою «Ціна моєї свободи – 576 днів його неволі».
«Час іде, а в моїй родині нічого не змінюється. Мого тата ще досі немає вдома. Усе притихло і в таких родин, як моя, руки трохи опускаються», – каже Ксенія.
Тривалий час вона нічого не знала про свого батька. У квітні, коли з полону вдалося повернути кількох захисників, від них отримала хоч якусь інформацію.
«Коли наших хлопців глухівських міняли, були ті, які перебували разом із моїм татом. Вони трішки розповіли. За понад рік я хоча б дізналася, що він 100% живий, більш-менш здоровий, наскільки це можливо в тих умовах», – згадує дівчина.
Сім’ї прикордонників «Бачівська» чекають обмінів та радіють, коли звільняють наших оборонців. Але не розуміють, чому серед них досі немає їхніх рідних.
«Так, вони не брали участь в активних бойових діях. Але вони першими стали на шляху ворога. У них не було нічого. Вони не знали, що почнеться війна. Та коли все сталося, не покинули свій пост», – каже донька полоненого.
Ще до повномасштабної війни Ксенія вступила на військову кафедру. Тоді, пояснює, пішла на цей крок за прикладом батька. Нині дівчина вже прийняла присягу та чекає на присвоєння звання молодшого лейтенанта. Думає про те, щоби підписати контракт та долучитися до лав армії.
«Ще до війни тато мотивував мене. Коли дізнався про військову кафедру, то сказав, що допоможе з усім. Зараз навіть не знаю, як би він відреагував. Як і кожен батько, напевно, сказав би, щоби посиділа вдома, бо небезпечно і я єдина дитина в сім’ї. Але він завжди підтримував мене у всьому. Він завжди був на моєму боці», – говорить Ксенія.
Зміна тривалістю понад рік
Раніше ми розказували, що прикордонники пропускного пункту «Бачівськ» заступили на службу 23 лютого і мали помінятися наступного дня о 9 ранку. Натомість вони опинилися в російському полоні, коли країна-агресор напала на нашу державу. Процес повернення наших земляків триває і досі.
Яким був той роковий день на кордоні, ви можете почитати в нашому матеріалі.
11 червня 2023 року додому вдалося повернути Івана Воробйова. Після цього про прикордонників «Бачівська» нічого не відомо.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram
