Золота авторка України Світлана Талан написала книжку про етнографиню з Глухівщини Пелагею Литвинову-Бартош. «Її вишиване життя» – роман про реальну жінку, яка колись любила, сумувала, раділа та намагалася знайти гідне місце в жорстокому світі.

Хто повідомляє: Глухів.City.

У чому суть

Світлану Талан та Пелагею Литвинова-Бартош, попри життя в різних століттях, об’єднує чимало. Обидві є відомими українками, обидві – родом із Глухівщини. Пелагея – із Землянки, а пані Світлана – зі Слоута. Тепер вони разом і в літературі: одна – як авторка, інша – як її героїня.

«Третього жовтня 1833 року на хуторі Теребеньки, що на Глухівщині, у родині Бартошів народилася прекрасна дівчинка Пелагея.В історію вона увійде під прізвищем чоловіка як Пелагея Яківна Бартош-Литвинова, етнографиня і фольклористка. Не маючи великих статків, владних покровителів, дворянського статусу, вона відкриє школу, самостійно створить для неї підручники, опублікує кілька альбомів народних візерунків, стане членом-кореспондентом Паризького антропологічного товариства, збереже для наступних поколінь пам’ять про народні вірування, пісні, ремесла, традиції... Але це все - потім. Зараз новонароджена Полінька, як її ніжно називає мама, захоплено дивиться на світ. А батьки бажають їй тихої щасливої долі», - йдеться в анотації книжки «Її вишиване життя» Світлани Талан.

Роман вийшов друком у видавництві «КСД». Передмову до нього написали глухівчани – історик Андрій Гриценко та краєзнавець Микола Гурець.

На 320 сторінках «Її вишиваного життя», говорить у своєму відгуку письменник Анатолій Власюк, кохання й українство – дві складові життя Пелагеї Литвинової-Бартош.

«Мабуть, кожна дівчина і жінка мріє про кохання. Подібні думки приходили і до Поліньки, яка рано втратила батьків. Але одруження не принесло їй щастя і сімейного затишку. Навіть десятеро дітей, троє з яких померли, не сприяли створенню сім’ї. Пелагея писала книжку, як чоловік знущався з неї впродовж усього життя, але пожаліла його, не надрукувала її. І все ж справжнє кохання приходить до неї. Пелагея закохується в дядька свого чоловіка – Олександра Марковича, відомого історика та етнографа. Велика різниця у віці не зупиняє закоханих. Після смерті коханого Пелагея звіряє свої думки про нього щоденнику, який пише до останнього дня життя, – і спалює», - пише Анатолій Власюк.

І додає, що художній вимисел дозволяє письменниці на основі документальних фактів створити правдоподібну історію взаємин Пелагеї та Марковича.

Примірник нової книжки Світлана Талан уже подарувала місцю, де живе пам’ять про Пелагею, громадському історико-етнографічному музею у Землянці.

Що було раніше

Раніше ми писали, що за 25 кілометрів від Глухова, в невеликому селі Землянка, розташований унікальний історико-етнографічний музей. Жителі села створили його на честь своєї відомої землячки Пелагеї Литвинової-Бартош.

Як розповідає завідувачка музею Оксана Анісімова, це дворянка, яка в ХІХ столітті вивчала українські звичаї та традиції. У радянські часи влада намагалась знищити всі згадки про неї.

Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram