Кілька днів біля будівлі на вулиці Спаській у Глухові було повно людей і тварин. Тут за сприяння місцевих зоозахисниць та міжнародної організації UAanimals проходила безплатна стерилізація. За чотири дні волонтери оперували, вакцинували та чипували аж 264 кішок та собак.
Попри небезпечну близькість до межі з державою-агресором та звук сирени, що днями не припиняв вити, команда лікарів та волонтерів не припиняла працювати. Вони вивозять, рятують та надають медичну допомогу тваринам на прикордонні, у прифронтових та деокупованих територіях. Ми провели один день із зоозахисниками. Яким він був, читайте у репортажі.
У черзі чекали і домашні, і безпритульні тварини
Знайти, де відбувається стерилізація, нескладно. На дорозі біля однієї із будівель припаркований яскравий біло-синій автомобіль із логотипом благодійників. Неподалік уже зібралися мешканці міста зі своїми улюбленцями. Серед присутніх – і безхатні песики, які, наче люди, терпляче чекають на допомогу.
На лавці поряд із велосипедом сидить дідусь. У руках тримає щось закутане в теплу ковдру. Підходжу ближче, щоби познайомитися та запитати, чи давно він тут чекає та кого привів.
«Ой, недовго, десь хвилин двадцять сиджу. Переді мною п’ятдесят першого номера покликали, а скоро ми будемо. Приніс свого котика, Бакса. Він у нас ще молодий, до восьми місяців, тому й не стерилізували. А оце жінка вичитала в телеграмі, тому вирішили записатися».
Глухівчанин привіз свого котика Бакса
Поки говоримо, з будівлі виходить жінка, яка ще хвилину тому тримала в руках кішку. Її звати Антоніна, і сьогодні вона привела на безкоштовну стерилізацію не лише свою домашню улюбленицю, а й двох безпритульних собак з вулиці, де вона живе.
Глухівчанка знайома з місцевими волонтерками з громадської організації «Добре серце Глухів», тому, коли дізналася про акцію за сприяння UAanimals, одразу ж вирішила долучитися. Говорить, що людей дуже багато, дівчата не встигають зі всіма процесами, тому Антоніна взяла на себе частину роботи, щоби полегшити їм задачу. Вона допомагає реєструвати людей у чергу.
На місці працюють волонтерки Яна Сокол та Марина Журба. Марину помічаю одразу. Вона пильнує за обстановкою, поки Яна від’їхала ловити безпритульних собак. Скоро вона теж повинна повернутися.
«Оце щойно розмовляла з нею по телефону. Вона казала, що ніяк не можуть спіймати двох цуциків-підлітків. Утікають від них, як бачать, - говорить волонтерка та додає, що відловлювати безпритульник собак почали тільки в понеділок. – Команда волонтерів із Києва, а чоловік, який займається відловом, із Миколаєва, тому доїхав пізніше за всіх. Він приїхав у неділю, уже було пізно, але вони все рівно поїхали з Яною ловити собак, бо не хотіли втрачати час. Змогли спіймати аж трьох».
Марина в роботі
Нарешті заходжу всередину будівлі, щоби побачити скільки людей із своїми тваринами чекають у черзі. «Водоканал» виділив кімнату для проведення операцій, тому всі зібралися саме тут.
Під сходами кипить робота: волонтери реєструють людей, заповнюючи анкети та даючи номери в черзі. У довгому коридорі щільно розмістилися десь 15 людей, дехто тримає на руках тварин, інші вже чекають своїх пухнастиків із операційної. В іншому кінці коридору помічаю диких собак, які сидять у переносках.
Черга на стерилізацію тварин
З кабінету виходить жінка з сумкою, яку обережно притискає до себе. Коли вона проходить поряд, бачу, що в сумці – троє темненьких котів. Вони щойно з операції.
«Сьогодні на стерилізацію привезла двох котів та кішечку, завтра ще привезу. Вони взагалі вуличні, ми знайшли багато їх, десь сім. Вони нікому не потрібні, їх мабуть хтось покинув. Я оце забрала до себе, можливо після стерилізація вийде знайти господарів», - розповідає глухівчанка Люба, і водночас викликає таксі, бо їхати їм аж на вулицю Тургенєва.
Любов принесла не лише власних тварин, а й безпритульних
Коли Любов сідає у таксі, мою увагу привертає чоловік із команди UAnimals. Його звати Андрій, адміністратор команди. Він зазначає, що в Глухів на заклик місцевих зоозахисниць приїхало п’ятеро волонтерів: двоє лікарок, асистентка, менеджер та відловлювач. Перед цим, вони побули вже в Ямполі, Середина-Буді та Дружбі. Там також проводили стерилізацію.
«Тут багато безпритульних тварин, а також є люди з малозабезпечених родин, які не можуть собі дозволити оплатити операцію. Ми відгукнулися на цю заявку і тому приїхали сюди».
Із паном Андрієм говоримо недовго, у нього повно роботи. За кілька хвилин волонтера кличуть до справ. Утім, він говорить, що я можу зайти в операційну та поговорити з лікарками.
В операційній
Під «операційну» облаштували одну зі звичайних кімнат. Волонтери можуть працювати у будь-яких умовах. У їхній справі головне – це допомогти якомога більшій кількості тварин.
Кімната доволі маленька, але в ній якимось чином помістилося троє волонтерок, двоє їхніх собак, які також приїхали в Глухів, та маленький цуцик із Донеччини.
Цього песика, якому всього лише три тижні, звуть Фантик: «Він народився на ринку в Дружківці, бо його мама не була стерилізованою. Він був удвічі менший за своїх братів і сестер, бо щури відгризли йому ніжку. Ми його забрали з собою. Думали, що він не виживе, але він виявився сильним. Уже самостійно їсть», - розповідає лікарка-хірургиня Наталія, яка працює ветеринаркою близько 15-ти років.
«Це одна з причин, чому я вирішила стати ветеринаркою, і цим питанням я займаюсь давно, вже десь сім чи всім років. Починала співпрацю з гостомельським притулком біля Києва. Ну і коли почалася війна, кожен робить все, що може. Ми з волонтерами створили проєкт «Доступна Стерилізація» і співпрацюємо з UAanimals».
Наталія і глухівський песик
Довго поговорити з волонтерами можливості немає. У коридорі – велика черга.
Дуже важко, але воно того варте
Виходжу на вулицю й бачу, що вже приїхала Яна з відлову. Вдалося спіймати одного собаку. Він у клітці й чекає на процедуру.
Волонтери повертаються з відлову
Сьогодні волонтери на ногах із дев’ятої ранку, як і вчора. Яна працює із ними в одному графіку: приходить, щоби відкрити кабінет, відмічає людей і їхніх тварин, допомагає заповнити документи. Тоді займається відловом безхатніх тварин.
Розмову з Яною щохвилини перериває дзвінок її телефону. У ці дні він не вмовкає.
«Я вчора видалила прийняті дзвінки. Просто подивилася, а там 1200 з чимось дзвінків було щодо стерилізації», - констатує жінка. І додає, що попри втому отримує задоволення від того, що відбувається. Адже розуміє, що це принесе користь.
«У суботу я потрапила додому о восьмій вечора, а вчора о дев’ятій. У перший день було багато кішок і котів. Сьогодні дуже багато собак, бо є ж відлов», - каже Яна.
Між роботою, розповідає волонтерка, у неї було обмаль часу, щоби поспілкуватися з командою UAnimals. Але й того вистачило, щоби зрозуміти, наскільки вони захоплені своєю справою.
«Я не уявляю, яку вони справу роблять і не втомлюються. Але я вчора вже не могла, падала з ніг, а вони кажуть: «Давайте ще, ну давайте ще». Це так круто! Хотілося б, щоб і у нас у місті було більше уваги до проблеми стерилізації».
Яна Сокол та Марина Журба
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram
