Після успішної реалізації у 2025 році двох проєктів за підтримки Українського культурного фонду – «Глухівщина крізь століття: цифрова колекція пам'яток історії й архітектури» та «Гетьманська Глухівщина: цифрове відтворення історичних об'єктів та традицій» – команда Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка спільно з Національним заповідником «Глухів» підготувала нову масштабну ініціативу.
Проєкт «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR» реалізовується з липня 2026 року в рамках конкурсної програми Українського культурного фонду «Культурна спадщина» (лот «Диджиталізація» для прифронтових та деокупованих територій). Про те, чому цей проєкт є особливо актуальним саме зараз, розповідає його керівник, директор Навчально-наукового інституту філології та історії Глухівського НПУ ім. О. Довженка доктор педагогічних наук, доцент Андрій Гриценко.
Пане Андрію, чому виникла потреба у новому проєкті?
Повномасштабна війна змусила по-іншому подивитися на питання збереження культурної спадщини. Для прикордонної Сумщини це особливо актуально. Пам'ятки архітектури, які пережили кілька століть, сьогодні перебувають під постійною загрозою через російські обстріли. Наприклад торік ми оцифрували лазерним скануванням, а місяць тому ворог зруйнував пам’ятку національного значення «Глухівський учительський інститут» - перший корпус нашого університету. Саме тому цифрове документування стає одним із найефективніших способів їх збереження. Якщо пам'ятку буде пошкоджено або навіть втрачено, високоточна цифрова модель дозволить максимально точно відновити її у майбутньому.
Минулого року ми вже переконалися, наскільки це важливо. До вашої уваги сайт проєкту.
У межах проєкту «Глухівщина крізь століття: цифрова колекція пам'яток історії й архітектури» вдалося виконати лазерне 3D-сканування п'яти пам'яток у Глухові та створити цифрові реконструкції ще шести втрачених історичних об'єктів колишньої гетьманської столиці. Це стало фундаментом для нового, значно масштабнішого етапу роботи.
Що саме передбачає новий проєкт?
Ми плануємо створити цифрову колекцію із 15 історичних об'єктів. До неї увійдуть 10 існуючих пам'яток архітектури, які буде відскановано сучасним лазерним обладнанням (як і торік), а також 5 втрачених споруд, які вже практично реконструйовано за історичними кресленнями, фотографіями та архівними матеріалами.
Особливістю проєкту стане створення AR-моделі ансамблю Гамаліївського монастиря XVIII століття. Відвідувачі зможуть буквально "оживити" монастир за допомогою технологій доповненої реальності та побачити його таким, яким він був понад двісті років тому.
Чому саме Гамаліївський монастир стане центральним елементом проєкту?
Цього року на державному рівні відзначається 380-річчя від дня народження гетьмана Івана Скоропадського. Саме у Харлампіївській церкві Гамаліївського монастиря біля Шостки знаходиться єдина в Україні усипальниця українських гетьманів. Минулого року ми вже створили три високоточні 3D-моделі монастирського комплексу.
3D-модель церков можна побачити за посиланням.
Тепер плануємо зробити наступний крок — відтворити весь ансамбль таким, яким він виглядав у XVIII столітті. До вже існуючих моделей буде додано історичні келії, виконано оптимізацію моделей та створено інтерактивну AR-сцену, що дозволить побачити монастир у первісному вигляді.До речі, цьогоріч виповнюється 245 років із початку спорудження монастирських келій, тому ця робота є ще й символічною.
Які ще пам'ятки планується оцифрувати?
Насамперед це найцінніші архітектурні об'єкти Глухівщини. У самому Глухові буде проведено 3D-сканування Вознесенської церкви, Башти водогону, Садибного будинку Кочубеїв та Поштово-телеграфної контори — будинку Миклашевських. Важливо, що у 2026 році відзначається 320-річчя від дня народження видатного українського композитора та співака Гаврила Головні, який виступав саме у приміщенні Поштово-телеграфної контори.
До цифрової колекції також увійдуть Покровська церква у Годунівці, Миколаївська церква у Полошках, Михайлівська та Спасо-Преображенська церкви у Воронежі, а також Покровська церква із дзвіницею у Пирогівці на півночі нашого Шосткинського району.
Окремий блок становитимуть цифрові реконструкції вже втрачених споруд — церкви Різдва Богородиці на Веригині, Глухівської синагоги, Тюремного замку, а також Миколаївських церков у Сопичі та Сварковому, які розташовані практично біля державного кордону.
Чим цей проєкт відрізняється від звичайного створення фотографій пам'яток?
Насамперед точністю. Адже, лазерне 3D-сканування дозволяє отримати цифрову копію споруди з точністю до кількох міліметрів. Це не просто красиве зображення, а повноцінна інженерна модель, яку можна використовувати під час реставраційних робіт. Фактично ми створюємо цифровий архів історичної Глухівщини, який працюватиме десятиліттями.
Яку користь матиме Глухівська міська громада від реалізації проєкту?
Насамперед – це збереження культурної пам'яті. Але є й практичний результат. Ми плануємо суттєво розширити створену минулого року онлайн-платформу та цифрову колекцію. Для кожної пам'ятки буде підготовлено історичне досьє, архітектурний опис, 3D-модель та інтерактивні матеріали.
У перспективі ці матеріали можуть використовуватися під час реставрацій, у наукових дослідженнях, освітньому процесі, музейній роботі, створенні онлайн-екскурсій, туристичних маршрутів, мобільних застосунків і VR/AR-проєктів. Таким чином цифрова спадщина стане доступною не лише жителям громади, а й дослідникам і туристам з усього світу.
Хто працюватиме над реалізацією проєкту?
До роботи залучаються фахівці Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, Національного заповідника «Глухів», пам'яткоохоронці та партнери зі Шосткинської громади.
Безпосередньо лазерне сканування виконуватимуть спеціалісти з Києва, які вже успішно працювали з нами під час реалізації попередніх проєктів Українського культурного фонду. До створення цифрових реконструкцій та AR-моделей також буде залучено досвідчених українських фахівців із 3D-моделювання, візуалізації та технологій доповненої реальності (це дві потужні команди із Сум).
Якою ви бачите головну місію цього проєкту?
Наше головне завдання — зробити все можливе, щоб історична спадщина Глухівщини була збережена незалежно від викликів війни. Сьогодні цифрові технології дозволяють зафіксувати пам'ятки настільки точно, що вони можуть стати основою для їхнього майбутнього відновлення.
Водночас ми прагнемо зробити історію Глухівщини відкритою та доступною для кожного. Саме тому продовжуємо започатковану торік роботу. Новий проєкт є логічним продовженням успішно реалізованих у 2025 році ініціатив «Глухівщина крізь століття: цифрова колекція пам'яток історії й архітектури» та «Гетьманська Глухівщина: цифрове відтворення історичних об'єктів та традицій».
Ми переконані, що цифрове збереження спадщини — це інвестиція не лише в історичну пам'ять, а й у майбутнє нашої древньої та вічно молодої Глухівщини.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
