Як перетворити знайомство з українською культурою на цікаву творчу пригоду? У Глухові дітям та молоді запропонували не просто послухати про традиційне мистецтво, а власноруч створити його продовження. Минулого тижня 18 вересня в етнохабі «Гетьманська Глухівщина» відбувся майстер-клас «Відбиток традиції: майстерня української вибійки».

Від традиції — до власного орнаменту

Вибійка — одна з традиційних українських технік оздоблення тканини. Її особливість — створення орнаменту за допомогою спеціальних форм, які залишають на тканині характерний відбиток.

Під час майстер-класу учасники дізналися про цю техніку й традиційні українські орнаменти, а потім спробували себе в ролі справжніх майстрів. Учасники працювали з формами та фарбами, експериментували з композицією і створювали власні декоративні відбитки. Кожна робота вийшла по-своєму особливою — адже за традиційною технікою стояла вже особиста дитяча творчість.

Майстер-клас провела молода майстриня

Провела це заняття разом з членами команди проєкту Аліна Аббасова — юна майстриня, випускниця Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, керівниця відділу виховної роботи та молодіжної політики Університету з м. Глухова.

Для учасників цікавого заходу це була можливість не лише освоїти нову техніку, а й побачити, що українська традиція — це не щось далеке й музейне. Її можна торкнутися, відчути й створити власноруч.

Читайте також: «Повернути Глухову його столичний образ»: як в університеті створюють 3D та VR-реконструкцію міста

Простір, де оживає спадщина

Майстер-клас відбувся в рамках діяльності етнохабу «Гетьманська Глухівщина». Це простір, покликаний поєднувати історію, сучасні технології, освіту та живу культурну практику. Етнохаб, як ми вже розповідали, створено в межах проєкту «Столичний Глухів XVIII століття: 3D та VR-спадщина як інструмент освіти, відновлення та культурної реінтеграції», який реалізовує в 2026 році Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка за фінансової підтримки Українського культурного фонду.

Саме такі формати дозволяють говорити з сучасною молоддю та дітьми про культурну спадщину зрозумілою для них мовою — через практику, творчість та особистий досвід. Бо традиція живе не лише в музейних експонатах чи старовинних книгах. Вона продовжується тоді, коли її беруть до рук наступні покоління.

Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp