У лютому 1750 року Кирила Розумовського вже проголосили гетьманом Лівобережної України. Проте лише через рік після прибуття до столичного Глухова відбулася урочиста церемонія очного обрання, під час якої було публічно оголошено царську грамоту, вручено гетьманські клейноди та проведено святкування, яких Глухів ще не бачив.
29 червня 1751 року молодий гетьман прибув до столичного Глухова разом з почтом, розміщеним на 125 підводах, до Глухова. З ласки цариці Єлизавети Петрівни, яка видала грамоту про обрання гетьмана Лівобережної України в Глухові, в лютому 1750 року у Глухові відбулася пишна церемонія виборів нового гетьмана за заздалегідь визначеним сценарієм.
Церемонія очного обрання Розумовського 25.07.1751. Згенероване ШІ
Церемонія очного обрання Розумовського 25.07.1751. Згенероване ШІ
Більш того в рамках реалізації торік за підтримки УКФ проекту «Гетьманська Глухівщина: цифрове відтворення історичних об’єктів і традицій» восени 2025 року біля стін величної Миколаївської церкви в Глухові відбулася історична реконструкція урочистого обрання гетьманом Лівобережної України Кирила Розумовського.
Це відео можна переглянути за посиланням.
У своє правління новий гетьман вступив 4 липня (23 червня) 1750 року і сформував Генеральну військову канцелярію з українських старшин.
Однак понад рік з часу заочного обрання у лютому 1751 року 27-річний граф Кирило Григорович Розумовський (брат Олексія Розумовського - чоловіка Єлизавети) не поспішав до Глухова. 24 (13) березня 1751 року російська імператриця вручила К. Розумовському владні гетьманські клейноди – булаву, прапор, бунчук, печатку та литаври. Так після нагадування цариці він нарешті через рік і більше ніж три місяці прибув 11 липня (30 червня) 1751-го (тобто – наступного) року до гетьманської резиденції в Глухові.
Кирило Розумовський Портрет, написаний Луї Токе, 1758 рік, полотно.
Гетьмана, - як досліджував це питання відомий глухівський історик Валерій Бєлашов, - було зустрінуто ще на російському кордоні зведеним загоном бунчукових товаришів, компанійських полків на чолі з генеральним писарем Андрієм Безбородьком і запорізьких козаків. Як і при обранні церемонія приведення в гетьманство проводилося з великою урочистістю, - розповідав в «Ілюстрованій історії України» Михайло Грушевський, - відповідно до порядку обрання генеральною старшиною. Везлися на конях і в каретах гетьманські клейноди, оточені з усіх боків бунчуковими і військовими товаришами. Згідно з інформацією, що розміщена в «Історії Русів», - везено було і царську грамоту, адресовану К. Розумовському, що повторювала за змістом грамоту видану в 1708 році Івану Скоропадському. Сам він їхав шестериком у розкішній кареті, оточений скороходами та лакеями в супроводі бунчукових товаришів, запорозьких козаків і компанійців. Урочистий акт приведення К. Розумовського відбувся у Миколаївській церкві. Потім клейноди були відвезені у гетьманську палату. Там вже було влаштовано обід для духовенства, козацької старшини та інших чинів.
Саме урочисте, на цей раз, очне обрання відбулося за два тижні. Згідно з інформацією літописця Григорія Покаса ця подія відбувалася в Глухові 24 (13) липня, а на думку історика Олександра Рігельмана- 25 (14) липня 1751 року. Саме останній відновив, як проходила ця пишна публічна церемонія обнародування жалувану грамоту імператриці Єлизавети про відновлення гетьманства та «благоденства в Малій Росії»:
Розумовський картина Нарбута Г. Феєрверк 1917, що передає піднесену.
По пробиттю ранкової зорі з трьох гармат всі 10 козацьких полків у дві шеренги від самого Гетьманського палацу, що на Веригіні і до самої Миколаївської церкви, були поставлені під рушницю пішо. При цій же церкві з правого боку стояв і гарнізонний полк. По третьому сигналу о 9:00 від палацу Гетьманського послідувала полкова музика, за нею компанійці, запорозькі козаки, бунчукові товариші зі знаменом, котре віз на коні генеральний хорунжий Микола Ханенко.
За ними у багатій кареті цугом віз печатку генеральний писар Андрій Безбородько, за ним у відкритій колясці, запряженою двома кіньми, генеральний підскарбій Михайло Скоропадський віз булаву на бархатній подушці. У свою чергу, теж у багатій кареті цугом віз на бархатній подушці з золотим китицями монаршу грамоту Григорій Теплов. Далі слідував гетьман Кирило Розумовський на пребагатій кареті цугом. Завершували церемонію два гвардійські сержанти, генеральний осавул Яків Якубович з бунчуковими товаришами, запорізьким козаками і компанійцями. Всі ці знаки і грамоти були внесені до Миколаївської церкви, де грамоту читано перед молебнем.
Колишній вчитель гетьмана та колезьким радник Григорій Теплов після цього зачитав на Соборній площі царську грамоту і під схвальні вигуки поздоровив керманича з обранням на посаду гетьмана. Грамоту відвезли до гетьманського дому, де гетьман влаштував для гостей і старшини урочистий обід, а місто освітилося різнобарвними вогнями.
Утім, швидко звиклий до розкоші, вишуканого оточення, колишній селянин Кирило Розум вирішив тимчасово оселитися у столичному Глухові, поки буде зведено палац у Батурині – колишній столиці.
Якраз у 1751 році спішно було завершено будівництво глухівського палацу, спроєктованого архітектором Андрієм Квасовим. Минулого року цей палац в рамках реалізації разом з УКФ проекту «Гетьманська Глухівщина: цифрове відтворення історичних об’єктів і традицій» було відновлено у вигляді 3D-моделі тут.
Сьогодні ця визначна сторінка історії гетьманської столиці отримує нове життя завдяки сучасним цифровим технологіям. У 2025 році в межах проєкту Українського культурного фонду «Гетьманська Глухівщина: цифрове відтворення історичних об'єктів і традицій» біля Миколаївської церкви було проведено історичну реконструкцію урочистого обрання Кирила Розумовського, а також створено тривимірну модель його глухівського палацу. Ця робота матиме своє продовження й у 2026 році. Фахівці Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка разом з колегами з Національного заповідника «Глухів» реалізовують за підтримки Українського культурного фонду новий проєкт «Столичний Глухів XVIII століття: 3D та VR-спадщина як інструмент освіти, відновлення та культурної реінтеграції», що став переможцем конкурсної програми «Культура. Регіони» (лот «Реінтеграція культурою (проєкти для прифронтових та деокупованих територій)»). У його межах планується продовжити цифрове відтворення пам'яток гетьманської столиці, розширити можливості використання технологій 3D та VR в освіті, популяризації історико-культурної спадщини й культурній реінтеграції прикордонного регіону, а також буде створено імерсивний VR-продукт «Столичний Глухів XVIII століття», який відтворить історичне середовище гетьманської столиці XVIII століття. Він об'єднає 3D-моделі пам'яток, реконструкції міських вулиць, архітектури та сцен повсякденного життя, а інтерактивні можливості віртуальної реальності дадуть змогу використовувати його під час освітніх занять, музейних експозицій і культурно-просвітницьких заходів.
Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук, доцент, директор навчально-наукового інституту філології та історії, доцент кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, член Національної спілки краєзнавців України.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
