Нищення українських книгарень — це не нова практика росії, а методичка, якою вони користуються століттями. У березні 1738 року імперська влада влаштувала в гетьманському Глухові публічну страту заборонених книжок, доручивши палачу спалити їх просто на площі.
Як астрономічні календарі з прогнозами про занепад московії змусили Петербург запустити масштабні обшуки від Чернігова до Золотоноші, розповідає Хорунжий 3-ї окремої штурмової бригади Олександр Мірошниченко.
Через що спалахнув скандал?
За словами Олександра Мірошниченка, приводом для гучного цензурного скандалу стали щорічні календарі доктора філософії, математика, астронома, юриста та професора Замойської академії Станіслава Дунчевського. Його видання були не просто табелями календарних дат, а повноцінними науково-популярними збірниками. Професор популяризував геліоцентричну систему Миколи Коперника, додавав матеріали з географії, медицини, економіки та ділився практичними порадами для господарства.
У березні 1738 року Генеральна військова канцелярія в Глухові отримала суворий указ від імператриці Анни Іоанівни. Російська влада вимагала негайно вилучити праці Дунчевського й прибіднити їх нищенню.
«Как у духовных и мирских всякого чина людей, так и во всех монастирях, такие календари, у кого б ни были и найдутся, все без остатку отыскать и, собрав оные, яко мерзостные пашквили, заставить в Глухове на площади публично чрез палача зжечь».
Що саме розлютило російську імперію?
У документах імперська влада звинувачувала львівський польськомовний календар у наявності «злісно вигаданих пасажів», а самого Дунчевського називала «безсовісним» автором, що заслуговує найжорстокішого покарання.
Ознайомившись із текстом оригінального календаря 1738 року, зазначає історик, можна відтворити те, що намагалася приховати цензура. З одного боку, Дунчевський давав геополітичні прогнози, передбачаючи тяжку багаторічну війну для північних народів і прямо зазначаючи, що Московія, Україна, Київ, Волощина та прилеглі території опиняться у великій небезпеці. З іншого — він пророкував серйозні політичні зміни, описуючи переміни в державі через смерть правителя, а також попереджав про дорожнечу, неврожай, пожежі та суспільні заворушення.
Московський уряд заявив, що поширення таких текстів в Україні спричинить «соблазн неразсудительного народу». Окрім заборони ввезення календарів із-за кордону, імперія вдалася до імпортозаміщення: вилучені польські видання наказали замінити на "безпечні" календарі, надруковані в Петербурзі та Києві.
Результати масштабного обшуку
Масштабні пошуки забороненої літератури тривали до серпня 1738 року, проте особливим успіхом для імперської таємної поліції не вінчалися. Небезпечні календарі вдалося знайти лише в поодиноких представників козацької старшини та духовенства. Серед них:
- бунчукові товариші Максим Турковський, Стефан Миклашевський та Андрій Борковський;
- глухівський ратушний писар Антон Соловей;
- колишній полковий писар Самійло Холодович;
- священник із Золотоноші Павло Новацький;
- протопіп Чернігівський Яків Григорович та ієромонах Чернігівського Елецького монастиря.
Історичний досвід та сьогодення
Як наголошує Олександр Мірошниченко, ця архівна справа з фондів Центрального державного історичного архіву — це не просто історія конфіскації одного видання, а виразний приклад імперської цензури та контролю інформаційного простору: вилучення небажаного тексту, його публічне знищення, заборона ввезення та насильницьке заміщення дозволеними виданнями.
«Московщина, як би вона себе не іменувала, віками намагається відірвати Україну від європейського простору, насаджуючи власну систему контролю. У сучасній війні ворог продовжує ці традиції, вдаючись до звичних для себе практик культурного геноциду: нищить українські видавництва, книгарні й намагається позбавити нас власного слова та національної ідентичності. Цей історичний досвід нагадує, що опір за збереження власної культури триває декілька століть, ми боремося і обов’язково переможемо імперію зла», — підсумував Хорунжий 3-ї окремої штурмової бригади.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram.
