Подорож у минуле ми почали з 18 століття. Саме тоді в Глухові заснували першу відому лікарню. Тепер рухаємося далі. До вашої уваги третя частина статті про медзаклади міста.
Дитячий притулок М. Терещенка (сучасна Глухівська загальноосвітня школа № 3)
Будинок зведено в 1871 році коштом тодішнього Глухівського міського голови Миколи Терещенка для розміщення сирітського притулку, заснованого ще його батьком Артемом Терещенком. Розширений у 1902 році.
Після приходу до влади більшовиків тут до початку 1930-х років продовжував перебувати притулок. А на початку 1930-х років було відкрито центральну поліклініку, яка функціонувала до початку вересня 1941 року. Допоміжні приміщення розташовувалися у будинку лікарні святої Єфросинії.
Під час окупації в ході Другої світової війни в 1941-1943 роках загарбники влаштували у приміщенні інтендантський склад, який під час відступу наприкінці серпня 1943 року, не встигнувши вивезти, спалили. Після пожежі від нього залишилися одні стіни, і навіть два атланти, які підтримували портик над центральним входом, було зруйновано. В такому стані будівля в центрі міста перебувала майже два десятиліття.
На початку 1960-х років, завдяки шефській допомозі заводу «Електропанель», почалося відновлення будівлі і з південного боку до нього прибудовано крило. У 1963-1964 роках зазнав реконструкцій, під час якої перебудовано другий поверх зі збереженням архітектурних форм чолового фасаду. Так було втрачено карниз лицьового фасаду та змінено форму даху.
З початку 1960-х років будинок використовується загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №3.
Водолікарня. Садибний будинок Пармена Сніжка (зараз Центр дитячої та юнацької творчості)
Збудований в 1910-х роках як власний садибний будинок Пармена Сніжка. Через те, що в ньому проживав Глухівський міський голова в 1914-1917 роках Володимир Аммосов, пам'ятку помилково назвали садибний будинок Глухівського міського голови Амосова.
У ніч на 1 (14) січня 1918 року червоноармійцями, які вступили в місто під керівництвом матроса Циганка, Аммосов і його зять, офіцер Брусилов, були розстріляні у дворі будинку.
Біля будинку Снєжка
У період військового комунізму тут розміщувався повітовий продовольчий комітет. У 1930-ті роки в цьому будинку розташовувалася водолікарня. В ній працював лікар Тамуріді (грек за національністю).
У 1941 році звідси вирушали на фронт сформовані з мобілізованих медичних працівників медичні бригади.
Військовий шпиталь у будинку Снєжка. Медики та пацієнти
Після війни тут був госпіталь, потім тубдиспансер, зараз – Центр дитячої та юнацької творчості.
...продовження згодом...
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram
