Від першого набору студентів у 2010–2011 роках до бакалаврських і магістерських програм, аспірантури, захистів дисертацій, міжнародних проєктів та власної наукової школи — такий шлях історичної освіти у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка
«Вчитися на історика — до Глухова».
Саме так у квітні 2012 року називалася стаття колишньогго виклкдача кафедри Андрія Коваленка в глухівській газеті «Народна трибуна», де він працював на той час, редактором, була присвячена першим студентам-історикам Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка.
Сьогодні, коли минає 15 років від початку підготовки майбутніх учителів історії та істориків-дослідників, це особливо цінною. Минуло півтора десятиліття.
Автор газетної публікації 2012 року починав із парадоксу: у Глухові — місті з величезною історичною спадщиною, колишній гетьманській столиці, — донедавна не було окремої підготовки професійних істориків. Саме ті дев'ять студентів-істориків поклали початок нової сторінки в історії університету. Особливо промовистими є слова самих студентів.
Юлія Гнип, студентка 14-ї групи, розповідала, що родом із села Преображенського, а інтерес до історії пов'язує, зокрема, з Глуховом: «Ну і Глухів сам по собі дуже цікавий, таємничий — хочеться більше пізнати це місто».
Інший першокурсник, староста Іван Андросенко, наголошував на важливості дисципліни, систематичності та можливості глибше вивчати історію. А Віталій Бакін згадував атмосферу студентського життя та людей, які його оточували.
Ці короткі інтерв'ю сьогодні мають особливу цінність. Адже перед нами — голоси тих, хто першим прийшов навчатися історії у Глухівському педуніверситеті. Як тоді, так і зараз наші студенти не просто слухають лекції та складають іспити. Вони знайомляться з археологією, краєзнавством, музейною справою, історичними пам'ятками, працюють із джерелами.
Перший набір: 2010–2011 роки
Сучасна історія підготовки істориків у Глухівському педагогічному університеті бере початок у 2010 році, коли після реорганізації загальноуніверситетської кафедри соціально-економічних дисциплін почала функціонувати кафедра історії. Офіційна історія нинішньої кафедри історії, правознавства та методики навчання також веде відлік саме від цього року. Інститут філології та історії
Але саме у вересні 2011 року кафедра набула статусу випускової, забезпечуючи підготовку бакалаврів відповідного напряму. Тоді, університет розпочав підготовку студентів за напрямом 6.020302 «Історія» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».
Першим завідувачем кафедри у 2010–2011 роках був Валерій Іванович Бєлашов — знаний дослідник історії Глухівщини, археолог та один із тих викладачів, чиї праці сформували глухівську школу історико-краєзнавчих досліджень. У 2011–2014 роках кафедру очолював кандидат історичних наук Ярослав Миколайович Гирич. Саме на цей період припав перший набір студентів на денну та заочну форми навчання та активне формування наукового середовища кафедри.
Перші конференції: Глухів стає майданчиком для істориків
У 2011 році на базі кафедри відбулася перша наукова конференція — «Взаємодія і взаємозв’язок Дніпровського Лівобережжя та Курського Посейм’я (археологія, історія, сучасність)». У ній взяли участь 63 дослідники.
Вже наступного року конференція отримала ширшу назву — «Історико-культурна спадщина Дніпровського Лівобережжя, Курського Посейм’я та Слобожанщини: минуле і сучасність». Кількість учасників зросла до 81 особи, а в 2013 році — до 124 учасників.
Змінювалася не лише кількість. Розширювалася географія, тематика, коло науковців. На конференції приїздили історики, археологи, етнологи, краєзнавці, музейники, архівісти, мистецтвознавці, географи, архітектори та представники інших галузей. У 2013 році серед учасників були 8 докторів наук та 2 докторанти. За три роки у матеріалах конференцій було представлено праці близько 200 авторів, серед яких студенти, викладачі, аспіранти, докторанти та науковці з різних регіонів України та інших країн.
Таким чином, те, що починалося з невеликої кафедри та першого набору студентів, поступово перетворювалося на міжрегіональний науковий майданчик.
Від бакалавра до аспірантури
Наступним закономірним кроком стало відкриття нових рівнів підготовки. У 2014 році кафедру було реорганізовано та перейменовано на кафедру історії, правознавства та методики навчання (завідувач: доктор історичних наук, професор Вікторія Іванівна Абакумова).
З вересня 2015 року розпочалася підготовка магістрів за спеціальністю 014.03 «Середня освіта (Історія)». У 2016 році університет отримав ліцензію на підготовку аспірантів за спеціальністю 032 «Історія та археологія».
У 2016 році кадровий потенціал кафедри посилили доктори історичних наук, професори Олександр Іванович Курок (ректор нашого університету) та Віктор Степанович Прокопчук. Того ж року університет отримав ліцензію на підготовку аспірантів за спеціальністю 032 «Історія та археологія».
А у 2017 році відбулися дві знакові події:
- перший випуск магістрів-істориків;
- перший набір до аспірантури.
Таким чином, за відносно короткий період у Глухівському педуніверситеті була вибудувана повна освітня вертикаль підготовки істориків — бакалавр, магістр та доктор філософії.
2020 рік: новий етап розвитку
У вересні 2020 року кафедру очолила кандидат історичних наук, доцент Олена Анатоліївна Чумаченко, а наступного року ця честь випала й мені – доктору педагогічних наук. У квітні–серпні 2021 року обов'язки завідувача кафедри виконував кандидат філософських наук, доцент Мечислав Йосипович Заремський. У цей період активізувалися євроінтеграційні складові історичної та громадянської освіти.
У 2020–2023 роках кафедра стала майданчиком реалізації проєкту Erasmus+ Jean Monnet Module «Європейська політична інтеграція: історична ретроспектива та сучасність» (керівник О. Чумаченко, виконавці викладачі кафедри).
Одночасно розвивався третій рівень освіти. 9 листопада 2020 року відбувся перший захист дисертації аспіранта історичного напряму, а Світлана Базиль стала першою випускницею аспірантури університету, яка здобула ступінь доктора філософії за спеціальністю 032 «Історія та археологія» (науковий керівник В. Крижанівський). Це був принциповий момент: Глухівський університет уже не лише навчав майбутніх учителів історії, а й почав відтворювати власні наукові кадри.
Цей етап також припав на складний для університету та країни час — спочатку пандемію, а згодом повномасштабну російсько-українську війну.
Попри це, історична освіта та наукова робота не припинилися. Навпаки, поступово сформувалися нові напрями — дослідження історичної пам'яті, цифрова гуманітаристика, збереження культурної спадщини, сучасні методики викладання історії та громадянської освіти.
Перші доктори філософії та нова наукова генерація
У 2023 році було акредитовано освітньо-наукову програму «Історія та археологія» (гарант програми О. Чумаченко). А вже 7 лютого 2024 року відбувся захист дисертації на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 «Історія та археологія» асистентки кафедри Наталії Петренко, а 27 червня 2024 року — аспірантки Богдани Карабін. У 2025 році цей список поповнився Мариною Мінченко – асистенткою кафедрою та випускницею всіх програм кафедри. Науковий керівник усіх трьох Віталій Михайлович Крижанівський.
А у 2026 році відбулися нові захисти аспірантів кафедри. Зокрема, 16 липня 2026 року Олексій Мозговий (науковий керівник А. Гриценко), а 14 серпня ц.р. Андрій Клюєв (керівник О. Чумаченко) успішно захистили дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 «Історія та археологія».
Тобто сьогодні результати першого набору 2010–2011 років уже можна побачити на зовсім іншому рівні — у формуванні власної генерації дослідників.
Історична наука — не лише для викладачів
Ще одна традиція, започаткована в перші роки існування спеціальності, — залучення до науки студентів. У 2012 році газета писала про те, що молоді історики брали участь у Всеукраїнській студентській олімпіаді, конкурсах наукових робіт, готували дослідження з історії Глухова та Гетьманщини.
Минуло 15 років, а ця традиція продовжується. Сьогодні в університеті регулярно видається збірник «Студентські історичні студії». У липні 2026 року вийшов його 12-й випуск. До нього увійшли дослідження студентів з історії України, всесвітньої історії та методики викладання історії й громадянської освіти. Фактично це один із найкращих показників того, що історична освіта в Глухові стала не просто навчальною програмою, а науковим середовищем.
Також Після перерви, пов'язаної із суспільними змінами та війною, у листопаді 2022 року в університеті відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання дослідження вітчизняної історії та викладання предметів громадянської та історичної освітньої галузі в умовах НУШ». Щороку в ній беруть участь понад сотню науковців, викладачів, учителів, аспірантів та студентів з України й інших країн.
Глухівські історико-філософські читання
Ще одним напрямом сучасної роботи стали «Глухівські історико-філософські читання пам'яті Валерія Бєлашова, Мечислава Заремського, Віктора Заїки та Юрія Коваленка». Їх започатковано у 2023 році як данину пам'яті відомим науковцям і викладачам Глухівського університету.
Особливого значення ця ініціатива набуває в умовах війни, адже серед тих, кому присвячено читання, — Юрій Коваленко, історик, археолог, краєзнавець, викладач кафедри (улюблені археологічні практики) та військовослужбовець Збройних Сил України, який загинув 14 березня 2023 року.
У 2024 році відбулися ІІ Всеукраїнські науково-практичні «Глухівські історико-філософські читання», а 16 квітня 2026 року — III Всеукраїнська конференція. Інститут філології та історії. Так поступово формується ще одна глухівська наукова традиція.
Від історії Глухова — до цифрової гуманітаристики
Якщо у 2012 році першокурсники ходили на екскурсії до історичних пам'яток Глухова, Батурина, Меджибожа, Кам'янця-Подільського, відвідували музеї та архітектурні ансамблі, то сьогодні можливості історика значно ширші.
2018, Батурин палац
2018, Батурин палац
Протягом 2023-2024 рр. силами викладачів та студентів й аспірантів кафедри відбувалася реалізація спільного українсько-ізраїльського науково-дослідного проєкту «Збереження культурної спадщини єврейського кладовища в Глухові Сумської області як єдиного єврейського некрополя на сході України засобами цифрової гуманітаристики».
2023, вручення дипломів магістрам
Від так, історичні пам'ятки можна не лише побачити, а й оцифрувати, дослідити за допомогою 3D-технологій, створити цифрову реконструкцію та представити її через доповнену реальність. Протягом 2025 та 2026 років Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка реалізує по два проєкти за підтримки Українського культурного фонду. У 2025 році було започатковано проєкт «Глухівщина крізь століття: цифрова колекція пам’яток історії й архітектури», спрямований на створення цифрової колекції існуючих та втрачених пам’яток регіону. Паралельно реалізовувався проєкт «Гетьманська Глухівщина: цифрове відтворення історичних об’єктів і традицій», який поєднав цифровізацію спадщини з історичними реконструкціями, освітніми та культурними практиками.
Результати першого року роботи стали основою для подальшого розвитку цього напряму. У 2026 році реалізується проєкт «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR». У його межах передбачено створення 15 цифрових 3D-моделей існуючих і вже втрачених об’єктів історико-архітектурної спадщини, а також AR-реконструкції ансамблю Гамаліївського (Харлампіївського) монастиря XVIII століття. За даними реєстру УКФ, проєкт охоплює Глухів, Вороніж, Гамаліївку та Пирогівку.
Другий проєкт 2026 року — «Столичний Глухів XVIII століття: 3D та VR-спадщина як інструмент освіти, відновлення та культурної реінтеграції». Він продовжує започатковану у 2025 році роботу й передбачає створення науково обґрунтованих 3D-моделей пам’яток та імерсивної VR-реконструкції історичного середовища Глухова — столиці Гетьманщини XVIII століття. Важливо, що цифрові технології тут розглядаються не лише як засіб збереження минулого, а і як інструмент сучасної освіти, культурної реінтеграції, формування історичної пам’яті та зміцнення ідентичності громади.
Таким чином, за два роки університет сформував цілісний напрям роботи з цифровою культурною спадщиною. Його особливість полягає у поєднанні історичного дослідження, краєзнавства, цифрового моделювання, 3D-сканування, доповненої та віртуальної реальності. Це дає можливість зберігати не лише інформацію про пам’ятки, а й їхній просторовий образ, створювати цифрові копії вже втрачених об’єктів та відкривати доступ до них студентам, школярам, науковцям, краєзнавцям і широкій громадськості.
Для Глухівщини, яка перебуває в умовах постійної воєнної загрози, така робота має особливе значення. Цифрова фіксація пам’яток дозволяє зберегти їхній сучасний стан і накопичити матеріал, необхідний для майбутніх досліджень, реставрації та відновлення. Тому цифровізація культурної спадщини в університеті поступово перетворюється з окремих проєктів на довготривалу систему збереження історичної пам’яті регіону.
Це закономірна еволюція професії. Що маємо сьогодні?
За 15 років підготовка істориків у Глухові пройшла шлях від першої невеликої групи студентів до системи, яка охоплює кілька рівнів вищої освіти.
Сьогодні кафедра історії, правознавства та методики навчання забезпечує підготовку за:
- першим (бакалаврським) рівнем — предметна спеціальність А4.03 «Середня освіта (Історія та громадянська освіта)»;
- другим (магістерським) рівнем — за програмами історичного та педагогічного спрямування, тобто, предметна спеціальність А4.03 «Середня освіта (Історія та громадянська освіта)» та спеціальність В9 «Історія та археологія».
- третім (освітньо-науковим) рівнем — за ОНП «Історія та археологія».
Нині кафедру історії, правознавства та методики навчання очолює кандидат історичних наук, доцент Олена Анатоліївна Чумаченко – докторантка історії. Серед викладачів кафедри — доктор історичних наук, професор Віктор Степанович Прокопчук, доктор педагогічних наук, доцент Андрій Петрович Гриценко, кандидат філософських наук, доцент В’ячеслав Олексійович Артюх, кандидат історичних наук, доцент Віталій Михайлович Крижанівський, доктори філософії Наталія Петренко та Марина Мінченко, а також асистентка та аспірантка Анжеліка Анатоліївна Голуб (Колієнко). Важливу роль в координації діяльності кафедри відіграє старший лаборант кафедри Світлана Мисник.
За 15 років змінилися назви спеціальностей, освітні стандарти, технології та суспільні обставини. З'явилися громадянська освіта, цифрова гуманітаристика, нові методики навчання, міжнародні проєкти та нові формати наукової комунікації.
Випускники, якими можна пишатися
Окрема історія перших п'ятнадцяти років — це долі самих випускників. Адже результат роботи кафедри вимірюється не лише кількістю освітніх програм, конференцій чи наукових публікацій, а передусім тим, де працюють її вихованці, які професійні шляхи вони обирають і наскільки залишаються пов'язаними з історією Глухова та Сіверщини.
Перші студенти-історики прийшли до університету тоді, коли сама ідея професійної історичної освіти у Глухові була новою. А в 2015 році вони вже були дипломованими бакалаврами, а за два роки й магістрами, що почали впроваджувати сформовані на кафедрі професійні компетентності у вчительській праці чи інших установах.
За роки існування історичної спеціальності випускники кафедри знайшли себе у різних сферах — передусім в освіті, музейній та заповідній справі, науковій діяльності. Показовою є професійна доля перших випускників 2017–2020 років. Серед них — Олена Мілютіна, яка з 2018 року працює вчителем історії та громадянської освіти у Глухівському ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою (нині – ліцей); Юлія Глип — учителька історії; Марина Мінченко — учителька історії Глухівської загальноосвітньої школи № 2; Неля Пінчук — наукова співробітниця Національного заповідника «Глухів»; Анастасія Олійник —наукова співробітниця Національного заповідника «Гетьманська столиця»; Сергій Просяник та Олег Кухаренко — учителі історії. Ці приклади демонструють, що підготовка істориків у Глухові безпосередньо працює на освітній та культурно-музейний простір регіону.
Показовим є професійний шлях Валерії Кащенко, яка з серпня 2021-го (ювілей – вже 5 років) працює в Станівському закладі загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Тростянецької міської ради на посаді вчителя історії та правознавства та соціального педагога. Також, Дмитро Лобода ще з студентських років почав працювати в Дубовицькому ліцеї Кролевецької міської ради на посаді вчителя історії, а наразі працює в Тулиголівському ліцеї. І цей список видатних випускників кафедри зростає з кожним роком.
2021, 1 липня Випускники Бакалаврат Середня освіта Історія
2021, 1 червня, історики
Інший напрям професійної реалізації демонструє Олег Пластун — випускник програми «Середня освіта (Історія)» ОС «Бакалавр», який працює науковим співробітником Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» у Батурині. Таким чином, отримана в Глухові історична освіта стає основою не лише для педагогічної, а й для науково-дослідницької та музейно-заповідної роботи.
Особливе місце серед випускників посідають ті, хто продовжив навчання в аспірантурі. Першою випускницею аспірантури університету, яка захистила дисертацію за спеціальністю 032 «Історія та археологія», стала Світлана Базиль. Її професійна діяльність також пов'язана з історичною освітою — нині вона працює вчителькою історії та громадянської освіти у Шосткинській школі № 12.
Наступний рівень випускників уже формує власну наукову школу. Серед них — Наталія Петренко, Богдана Карабін та Марина Мінченко, які захистили дисертації за спеціальністю 032 «Історія та археологія». Причому Марина Мінченко є особливо показовим прикладом наступності: вона пройшла всі рівні підготовки в університеті — від студентки до аспірантки та викладачки кафедри. У 2026 році цей ряд поповнили Олексій Мозговий та Андрій Клюєв, які успішно захистили дисертації на здобуття ступеня доктора філософії.
Особливе місце серед випускників посідає Марина Мінченко. Вона пройшла кілька освітніх рівнів у системі підготовки істориків університету, а згодом продовжила професійний шлях у своїй рідній школі та продовжила на викладацькій роботі. Її приклад показує, як університетська підготовка може створювати безперервний професійний маршрут: від студентської аудиторії — до школи, наукової роботи та подальшого залучення до академічного життя.
Таким чином, за п'ятнадцять років сформувалося вже не просто покоління випускників, а своєрідна професійна спільнота істориків, учителів, музейників, науковців і дослідників. Частина з них працює у школах, частина — у музейних закладах та заповідниках, частина продовжує наукову діяльність. А дехто повертається до самого університету вже як викладач або дослідник.
Це, мабуть, і є найкращим свідченням того, що гасло «Вчитися на історика — до Глухова», яке прозвучало ще у 2012 році, за п'ятнадцять років перетворилося з газетного заголовка на реальну освітню традицію.
15 років тому
У 2012 році на історичному відділенні навчалося лише дев'ять студентів. Сьогодні підготовка істориків у Глухівському університеті охоплює бакалаврський та магістерський, а також освітньо-науковий рівні.
На фото — студенти першого набору спеціальності «Історія».
Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук, доцент, директор Навчально-наукового інституту філології та історії Глухівського НПУ ім. О. Довженка, доцент кафедри історії, правознавства та методики навчання, член Національної спілки краєзнавців України
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
