Перебуваючи в постійній небезпеці та невідомості, мало хто з місцевих ризикує відкрити свою справу на прикордонні. Але навіть поміж обстрілів, постійних повітряних тривог та загроз, місто продовжує жити.
Глухівчани розвивають місто, попри всі труднощі. Одна з таких людей – Катерина Примакова. Вона вирішила вкласти всі свої зусилля та заощадження, щоби нарешті втілити мрію – відкрити власний бізнес.
Із часом її справа стала більшою, ніж просто бізнес. Винний магазин Катерини став місцем, де містянки можуть зібратися разом, відволіктися від тривог та знайти підтримку в жіночій компанії.
Багаторічна мрія
Ще в шкільні роки Катерина хотіла пов’язати своє життя зі світом бізнесу та водночас творчості. Дівчина розглядала вступ на режисуру чи готельно-ресторанну справу. Проте, склалося геть інакше.
«Я вивчилася на вчителя англійської мови. Але це взагалі було не моє покликання. Тож коли отримала диплом, я жодного дня не працювала за спеціальністю», – розповідає Катя.
Після закінчення університету дівчина почала розвиватися в тому, що її більше цікавило. Так, працювала SMM-спеціалісткою та відеографкою, створюючи захопливий контент для соціальних платформ, а також знімала весілля та дні народження. Пізніше вона опанувала нове заняття, яке також стало її повноцінною роботою – готувати суші.
Водночас думала про можливості для реалізації своїх мрій.
«В один момент ти розумієш, що стає тісно займатися справою вдома. Що ти хочеш більшого – розвиватися далі. Тож я почала задумуватися над відкриттям власного закладу», – згадує Катя.
Про реалізацію ідеї та труднощі, які спіткали на шляху
Перша спроба відкрити свою справу мала відбутися до початку першої хвилі пандемії COVID-19. Однак, саме тоді, коли дівчина була готова взятися за це, світ зіткнувся з непередбаченими обставинами.
«Пам’ятаю, ми вже були готові брати приміщення в оренду та розпочинати реалізацію ідеї. Але раптом почала поширюватися пандемія у світі та в країні, – ділиться Катерина. – Ми розуміли, що зараз не той час, але все ще сподівалися, що це тимчасово. Пізніше нас спіткала друга хвиля, а за нею повномасштабна війна, що поставила наші плани на довгу паузу».
Тривале очікування та нестабільна ситуація в країні стали викликом для Катерини. Вона, як і більшість українців і українок, зіткнулася із сумнівом та страхом перед невідомим майбутнім: що робити далі? Майже рік дівчина обмірковувала свої подальші плани на життя – і все ж таки наважилася на сміливий крок.
«Якщо чесно, то я боялася відкривати заклад під час війни, але знову відкладати на потім не хотілося. Як кажуть, усе або нічого. Так сталося й у мене, – розповідає Катя. – Тож десь після початку 2023 року я говорю своєму чоловікову: «Усе, більше не можу чекати та стояти на одному місці. Коли, як не зараз?».
На той момент Катерина вже розуміла, що не збирається виїжджати з Глухова. Ця впевненість у її словах відчутна й зараз.
«Попри все, я хочу жити тут, розвиватися також тут, у нашому місті. Тому десь із нового року я почала потрохи планувати всю концепцію та шукати приміщення в оренду».
Чому обрала винну справу
Катерина помітила, що в нашому місті бракує закладів, де можна насолодитися справжнім вином. Це стало однією з головних причин, чому вона обрала саме винний бізнес.
«Я хотіла показати людям, що вино – не просто алкогольний напій, а справжнє мистецтво. У мене було бажання відкрити заклад, де люди змогли б насолоджуватися чудовими винами, які будуть відрізнятися своєю якістю та смаками», – зазначає Катя.
Також, вивчаючи тему вина та досліджуючи ринок, дівчина зрозуміла, що важливою складовою якості вина є його зберігання. У зв’язку із цим, вона хотіла створити всі належні умови та знайти приміщення, яке дасть змогу підтримувати постійну температуру.
«Це якось випадково сталося, що ми натрапили на підвальне приміщення. Насправді ми кілька місяців були в пошуках. І якось, ідучи містом, я побачила оголошення про оренду. Я одразу же вирішила зателефонувати. І як виявилося – ми були першими, хто зацікавився, – розповідає дівчина та додає. – Я якраз вивчала тему вина й розуміла, що підвальне приміщення – хороший варіант для його зберігання».
Катерина пояснює: якщо тримати вино за температурою 28° і більше, як це буває в магазинах, де немає кондиціонерів, воно зіпсується дуже швидко. Тому, Катерина щиро тішиться, що змогла підготувати належні умови і знайти підвальне приміщення, ще й у воєнний час.
Згодом після того, як дівчина відкрила свій винний бізнес, на ринок Глухова зайшла мережа алкогольних маркетів, яка звернула на себе значну увагу. На появу закладу, який може витіснити маленьке підприємство, Катерина спробувала подивитися з позитивом.
«У мене було хвилювання, але здорова конкуренція – це завжди плюс. Навпаки тільки більше є стимул працювати та розвиватися у своїй сфері. якщо ти любиш свою справу, вдосконалюєшся, розвиваєшся і вкладаєшся в неї на всі відсотки, то люди завжди будуть до тебе приходити», – відповідає Катя з ентузіазмом. Вона вірить, що конкуренція може спонукати до вдосконалення, пошуку нових можливостей та підвищення якості продукції.
Всупереч упередженням
Вести власний бізнес – це не тільки про реалізацію мрії, але і про нелегкі випробування та додаткові обов’язки, з якими доводиться стикатися. І хоча Катерина не боялася складнощів, не всі навколо вірили в її серйозні наміри.
«Я не помічала якогось стереотипного упередження у свою адресу. Але, можливо, дехто дивився на мене з невірою, що я ніби не розуміюся на вині або бізнесі», – зазначає Катерина.
Однак вона доводила своїм діями, що упереджене ставлення не впливає на її рішучість і відданість розвитку бізнесу.
«Щоб відкрити свою справу, я дуже довго до цього готувалася. Наприклад, проходила курси зі знання ФОП, щоб розібратися, як його вести, які бувають групи й тому подібне, – поділилася Катя. – На початку було дуже важко. Було складно розібратися з програмним РРО: як його правильно оформлювати та як подавати звітності в податкову».
Катерина зауважила, що така детальна підготовка допомогла їй на початкових етапах ведення бізнесу. Адже бухгалтерія, фінанси та всі нюанси – це важливо для ефективного підприємництва.
Виклик був також у тому, щоби дізнатися про вина якомога більше, розібратися в продукції, бути фахівчинею.
«На початку в мене не було навіть якогось мінімального досвіду, щоби спробувати та розумітися на винах. Тому закупка та вибір напоїв відбувалися за допомогою постачальника», – розповідає Катерина.
Тим часом Катя продовжувала активно займатися самоосвітою. Читала різні книги та статті на тему вина і все, що з ним пов’язано, вивчала характеристику нових напоїв, переглядала відеоконференції, які надавали нові знання. З часом стала все більше довіряти своїм смаковим вподобанням та досвіду.
«Зараз, коли я роблю замовлення, то розумію потреби, які є в людей, що вони більше люблять або навіть що люблю я. Бо коли тобі щось до вподоби, ти це можна легко продати: детально розповісти про вино, із чим його вживати, як подавати, з якого воно сорту винограду або з якої країни – тобто все до дрібниць», – додає Катерина.
Про створення дівочих бранчів
Дівочі бранчі – це особливі заходи, які Катерина запровадила у своєму закладі «Wine House». Усе – задля психологічного розвантаження. Ідея – об’єднати жінок, дати їм змогу познайомитися та поспілкуватися між собою на різні теми: взаємини, стосунки, сім’ю та інші важливі аспекти життя.
«Ідея щодо дівочих бранчів з’явилася задовго до відкриття закладу. У Глухові немає такого місця, де можна зібратися з різними дівчатами, познайомитися та поспілкуватися. Тому, я дуже хотіла створити такий простір взаєморозуміння та розвантаження, особливо в такий важкий час», – пояснює Катерина.
Концепція дівочих бранчів була незвичайною для міста, але здобула велику популярність серед жінок. Унікальність цих заходів полягає ще й в обмеженій кількості учасників – не більше восьми людей. Це дає змогу зберегти особливу атмосферу та особливу душевну атмосферу.
Також родзинкою таких заходів стали запрошені спікери, які проводили різні майстер-класи: вироблення патріотичних прикрас, малювання картин тощо.
«Останній бранч у нас взагалі був благодійним. Ми збирали гроші для допомоги військовим. Усім така ідея дуже відгукнулася. Адже можна не тільки гарно провести час, а й задонатити на армію», – ділиться Катерина.
Ідея дівочих бранчів дуже швидко здобула популярність. Тож Катерина відзначає, що місця на такі заходи розкуповують заздалегідь, а запити на участь постійно надходять. Це дозволяє закладу регулярно проводити ці зустрічі та залучати нових спікером та учасниць.
Про взаємопідтримку та психологічне розвантаження на зустрічах
Однією з найбільш цінних аспектів дівочих бранчів є створення сприятливого середовища для відвертої розмови та взаємопідтримки. На цих заходах жінки не тільки розмовляють на різні теми, а й відчувають себе частиною єдиної спільноти, де кожна може бути почутою.
Катерина розповідає: «Це насправді круто, коли кожна дівчина має можливість вислухати та бути почутою. З часом я хочу запровадити психологічні бранчі зі глибшими темами. Мені здається, що багатьом така ідея відгукнеться».
Дівочі бранчі стають місцем, де можна знайти не лише відпочинок та розвагу, а й рівних собі, спілкуватися відкрито та відверто, отримуючи підтримку в розмаїтті думок та досвідів.
«Після напруженого тижня роботи ця зустріч стала для мене справжнім розвантаженням та новим подихом. Із самого початку ми з дівчатами знайшли спільні теми, які нам були цікаві. Ми обговорювали історії зі шкільних часів, розмовляли про стосунки та про роботу. Але особливо запам'яталася розмова про війну і її вплив на наше життя. Ми відверто ділилися своїми роздумами, переживаннями та враженнями. Наприклад, обговорювали те, як наші люди стали більш згуртовані під час війни, що багато хто волонтерить, донатить та допомагає. Насправді я дуже рада, що в нашому місті з’являються такі заходити для жінок, де можна відпочити», – поділилася учасниця бранчу Катерина.
Матеріал створено за підтримки Волинського прес-клубу
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram
