У Глухові триває новий етап цифрового збереження історико-архітектурної спадщини. У межах проєкту «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR» буде створено точні цифрові 3D-моделі чотирьох важливих пам’яток міста. Проєкт реалізується у червні–жовтні 2026 року в межах конкурсної програми Українського культурного фонду «Культурна спадщина», Лот 1. Диджиталізація (проєкти для прифронтових та деокупованих територій).
Для Глухова така робота має особливе значення. Місто перебуває неподалік державного кордону та регулярно потерпає від російських обстрілів. Тому цифрова фіксація пам’яток є не просто сучасним способом їх популяризації, а одним із інструментів збереження історичної пам’яті в умовах війни. Минулого тижня фахівці ScanyWell (ФОП Прощенко Г. П.) з Києва відскакували 6 пам’яток у Глухові та с. Полошки. Не змогли дістатись до Покровської церкви у с. Годунівка, але натомість відсканували красиву будівлю коледжу нашого педуніверситету.
Які пам’ятки Глухова відсканували?
У межах проєкту планується створити цифрові 3D-моделі п’яти об’єктів у Глухові. Вознесенська церква вже відсканована як зовні, так і зсередини. Храм є одним із важливих зразків історичної архітектури міста, а 2026 року виповнюється 260 років від часу його спорудження, а також 230-років Миколаївської церкви в с. Полошки, яка також була відсканована.
Другий об’єкт — Башта водогону. Її силует давно став одним із упізнаваних елементів міського середовища. Наступного року споруді виповнюється 100 років. Сканування було здійснено зовні, що дозволить детально зафіксувати її архітектуру та сучасний стан. Третій об’єкт — садибний будинок Кочубеїв, нині відомий як приміщення Національного заповідника «Глухів». Його відсканували фахівці з Києва лише зовні.
Ще одна пам’ятка — Будинок повітового земства та міської думи (нині – ВСП «Професійно-педагогічний фаховий коледж Глухівського НПУ ім. О. Довженка») – є окрасою глухівської Стометрівки та площі Рудченка. Тут до традиційної 3D-моделі споруди можна побачити й 3D-тур красивого залу, де понад 100 років засідали представники Глухівського повітового земства та вирішували актуальні питання. Крім того, вже скільки ми говоримо про збереження Поштово-телеграфної контори або будинку Миклашевських. Як і садибний будинок Кочубеїв, вона буде збережена тепер у цифрі…
Таким чином, цифрова фіксація охопить споруди різного призначення та різних історичних періодів — від сакральної архітектури XVIII століття до об’єктів міської інфраструктури та цивільної забудови.
Чому звичайної світлини вже недостатньо?
Фотографії дозволяють побачити пам’ятку, але не дають повного уявлення про її геометрію та просторову структуру. Сучасне лазерне 3D-сканування працює інакше: воно дозволяє отримати велику кількість просторових даних і на їх основі сформувати детальну цифрову модель споруди та, найголовніше, зберегти її для нащадків…
Фактично створюється цифровий двійник пам’ятки. Це особливо важливо для Глухова та сіл навколо, де історична забудова перебуває під загрозою через війну. Якщо пам’ятка буде пошкоджена, цифрова модель збереже інформацію про її стан на момент сканування.
Такі матеріали можуть бути корисними для істориків, архітекторів, реставраторів, дослідників та фахівців у сфері охорони культурної спадщини.
Перший досвід уже є
Нинішній проєкт не починається з нуля, - розповідає координатор Проєкту, доктор педагогічних наук, доцент, директор Навчально-наукового інституту філології та історії коледж Глухівського національного педагогічного університету імені О. Довженка Андрій Гриценко. У 2025 році завдяки реалізації проєкту «Глухівщина крізь століття: цифрова колекція пам’яток історії й архітектури», підтриманого Українським культурним фондом, за співпраці з колегами з Національного заповідника «Глухів» було здійснено цифрове збереження п’яти пам’яток у Глухові та в с. Гамаліївці поблизу Шостки. Цей досвід продемонстрував, що цифрові технології можуть стати ефективним інструментом збереження культурної спадщини прифронтового регіону.
Новий проєкт продовжує цю роботу та значно розширює цифрову колекцію. Цього року загалом планується створити 3D-моделі 10 існуючих пам’яток у Глухові, Полошках, а також Воронежі та Пирогівці Шосткинської міської громади. Окрім них, цифрова колекція буде доповнена матеріалами про п’ять уже втрачених об’єктів, що дозволить зберегти пам’ять про них у цифровому просторі.
Від цифрового архіву — до віртуальної Глухівщини
Створені моделі матимуть значення не лише як своєрідна «страховка» на випадок пошкодження пам’яток. У перспективі їх можна використовувати для створення віртуальних та доповнених реальностей (VR/AR), мобільних застосунків, інтерактивних виставок та онлайн-екскурсій. Для Глухова це відкриває можливість по-новому показувати історію міста людям, які не можуть приїхати сюди через безпекові обмеження. 3D-моделі також можуть стати основою для майбутніх реставраційних та дослідницьких робіт.
Хто здійснює сканування?
Лазерне 3D-сканування пам’яток здійснюють фахівці ScanyWell (ФОП Прощенко Г. П.) з Києва, які спеціалізуються на інженерному скануванні будівель, фасадів та об’єктів культурної спадщини із застосуванням сучасних технологій. Організація вже має досвід роботи в межах проєктів заявника, підтриманих Українським культурним фондом у 2025 році.
Таким чином, Вознесенська церква, Башта водогону, садибний будинок Кочубеїв, Будинок повітового земства та міської думи та будинок Миклашевських отримають свої цифрові копії. І якщо колись їхні стіни можуть змінитися під впливом часу чи війни, цифрові моделі дозволять зберегти те, якими вони були сьогодні.
Адже культурна спадщина — це не лише будівлі. Це пам’ять про місто. А сучасні технології дають можливість цю пам’ять зберегти навіть тоді, коли саме місто перебуває під загрозою.
Проєкт «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR» реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
