На початку вересня 1943 року Глухівщину звільнили від окупації фашистськими військами.
Як це було
Не здійснюючи серйозного супротиву, німецькі частини 29 серпня 1943 року спішно почали відступ до Глухова, що забезпечило вступ до нього сусідніх частин. 70-а гвардійська стрілецька дивізія під командуванням полковника І. А. Гусєва у складі 17-го гвардійського стрілецького корпусу у ніч на 28 серпня змінила частини 226-ї стрілецької дивізії, а зранку перейшла у наступ на село Есмань. До закінчення наступного дня вона оволоділа селами Червоне (з 1957р. – Первомайське), Есмань, залізничною станцією Есмань, перерізала залізницю Хутір-Михайлівський – Ворожба.
Після цього успіху, як пишуть у своїй книзі Б. С. Вєнков і П. П. Дудінов «Гвардійська доблесть: Бойовий шлях 70-ї гвардійської стрілецької дивізії» (1979): «Дивізія одержала важливе завдання оволодіти містом Глухів, як важливим вузлом шосейних доріг. Часу на безпосередню підготовку до наступу було замало. На основі рішення командира дивізії, начальник штабу дивізії полковник В. І. Шуба і начальник оперативного відділу підполковник С. А. Вдовиченко розробили на карті план бою, довели завдання до командирів частин, уточнили питання взаємодії з сусідами».
Командуючий артилерією полковник С. Я. Тичинський, начальник його штабу І. П. Піддубний та офіцери спланували вогонь артилерії, перевірили готовність батарей до бою. Після короткої артпідготовки 70-а гвардійська стрілецька дивізія при взаємодії з 23-ю танковою бригадою під командуванням полковника М. С. Демидова у складі 9-го танкового корпусу під командуванням полковника Г. С. Рудченка, при підтримці 1-ї гарматної і 2-ї гаубичної гвардійських артилерійських бригад 1-ї гвардійської артилерійської дивізії прориву РВГК перейшла у наступ. З правого боку атакувала 322-а стрілецька дивізія, зліва – 226-а. Збивши ар’єргарди 327-ї і 82-ї німецьких піхотних дивізій, вони швидко рухалися до Глухова.
Успіх прориву намітився на лівому фланзі. 205-й стрілецький полк 70-ї гвардійської стрілецької дивізії під командуванням підполковника Ф.І.Печенюка о 13 годині 30 серпня форсував річку Клевень і заволодів населеним пунктом Студенок. А 989 стрілецький полк 226-ї с. д. – також Студенок, Заруцьке та Білокопитове.
Буквально за один день, 30 серпня 1943 року було звільнено районний центр – Глухів. Через години після звільнення – о 14-й на ім’я Григорія Рудченка від командуючого та члена Військової Ради Центрального фронту генералів Рокосовського та Телегіна надійшла телеграма: «Військова Рада Центрального фронту висловлює Вам, всім офіцерам, сержантам і рядовим бійцям доблесного 9-го танкового корпусу подяку за славні бойові успіхи, за проявлений при цьому мужність та героїзм. Бажаємо Вам, бойові друзі нових успіхів». Також комкор отримав звання генерала.
Карта Чернігово-Прип'ятської операції 1943 року
Після звільнення Глухова наступ розвивався в стрімкому темпі і 1 вересня 1943 року визволення тодішнього Глухівського району (зазначимо, що також існували ще Шалигинський та Червоний райони) було завершено.
О 15:30 1 вересня 1943 року танкісти рушили далі на захід в бік Кролевця. Головна колона 60-ї армії рухалась через села Полошки, Сліпород і далі на Ярославець і Мутин. Шевченково було звільнено ще 31 серпня силами 226-ї стрілецької дивізії.
В перший день осені радянські війська (226-а стрілецька дивізія) увійшли в Баничі, Холопкове (Перемога), Семенівку, Дунаєць, Уздицю та Щебри. Одночасно війська 322-ї стрілецької дивізії звільнили в цей день північ Глухівщини (Первомайське, Горіле та Слоут).
3 вересня військами 112-ї стрілецької дивізії були звільнені селище Шалигине, а також села Сварково та Соснівка.
Наступ радянських військ був настільки миттєвий, що ворожі війська тікали із населених чимдуж, хто перший. Навіть в такій спішці позабували в тих будинках де вони квартирували своє майно і речі, - розповідали старожили. - З їх палаток ще довго селяни шили собі штани та юбки. Адже з цим були великі проблеми у важкі воєнні та післявоєнні часи. Героями цих важких днів та місяців стали не лише військові, але й жінки, старі люди та діти – які відбудовували на своїх плечах рідний край…
Танк Т-34 заїжджає на постамент у Глухові. 1943 рік
Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук. доцент, завідувач кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, член Національної спілки краєзнавців України
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram
