Поляки відновили боротьбу за Лівобережжя при допомозі правобережного гетьмана Павла Тетері. Війська польського короля Яна ІІ Казимира Вази та правобережні козаки при підтримці татар, німецьких і французьких найманців у листопаді 1663 року переправились через Дніпро і захопили Борзну, Короп, Кролевець та інші міста. Король збирався йти прямо на москву, але генерал Чарнецький умовив його захопити Глухів. Що з цього вийшло, читайте далі.
Козаки відмовилися здавати місто
23 січня 1664 року 92-тисячне військо підійшло до Глухова, в якому знаходились козаки Чернігівського, Стародубського, Ніжинського полків і російський загін. Обговорювалась пропозиція здати місто, але категоричним противником цього був київський полковник Дворецький, який випадково затримався в Глухові. Він і очолив супротив полякам. Глухівська сотня обороняла місто, а Глухівський полк під командуванням К.Гуляниці підтримав поляків.
Бабулін Ігор. Оборона Глухова проти польської армії Яна Казимира
Де облаштувався польський король поблизу Глухова
Ставка короля знаходилась в селі Чернеччина. У перші дні сам король знаходився в Спасо-Преображенському жіночому монастирі на Веригині, а потім у спеціально обладнаному будинку.
Портрет Яна ІІ Казимира Вази
Обстріл глухівських укріплень нічого не дав. Тоді поляки почали встановлювати мінні заряди в підкопах під стіни і проводили піхотні штурми. Захисникам вдалося частину зарядів знешкодити і знищити больше тисячі польської та німецької піхоти. Облога міста тривала по різним даним від двох до дев’яти тижнів.
Захисники трималися стійко, час від часу робили вилазки, наносячи велику шкоду противнику. Правобережні козаки під командуванням наказного гетьмана полковника Івана Богуна відмовлялись воювати, а він сам хотів використати ослаблення Речі Посполитої та росії, щоби домогтися незалежності Гетьманщини. Про це дізнався король. 27 лютого Богуна було заарештовано. Де і як він загинув залишається невідомим. У листі своїй дружині король писав: «Я наказав його заарештувати з наміром покарати рукою ката. Але Господь покарав його інакше». А тодішній лівобережний гетьман Іван Брюховецький повідомляв: «Богун помер від ляхів у тяжких муках».
Портрет Івана Богуна
На виручку захисникам Глухова йшли з Гадяча козаки під командуванням Івана Брюховецького, з Брянська та Путивля – російські війська. Татари, які грабували населення північніше Глухова, принесли звістку про це в польський табір. Захопивши награбоване і сотні полонених, татари покинули околиці Глухова.
Гарматні ядра
Козакам Брюховецького вдалось прогнати поляків, втрати яких перевищували чотири тисячі, з них 350 офіцерів. Більшість з них поховані в декількох братських могилах на Веригинському кладовищі. Великими були і втрати захисників, які були поховані в братській могилі біля Михайлівської церкви.
Біля села Пирогівка польське військо було повністю розгромлене. Втративши скарбницю й обози, король з ганьбою повернувся в Вільно. Фактичне володіння поляками Глухівщини закінчилось. Формально Польща відмовилась від цих територій за «Трактом про Вічний мир» 1686 року.
Стаття написана на основі робіт Валерія Бєлашова
Фото з фондів Глухівського міського краєзнавчого музею та фотоархіву Юрія Москаленка
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
