У 1708 році після обрання гетьманом Івана Скоропадського Глухів став столицею Лівобережної Гетьманщини. Які зміни відбулися, що було побудовано і якою була доля зведених споруд та самого міста, читайте далі.
Яким був Глухів, коли був столицею
У 1714 році козаки, що з дозволу царя прибули з території Османської імперії, заснували біля Глухова хутір Запорожець. На річці Есмань було споруджено ще дві греблі, завдяки яким крім Чернечого з’явилось ще два озера: Скоропадське і Павлівське. Міська влада, до речі, суворо карала тих, хто засмічував водойми.
На Ярмарковій площі проходили тренування козацьких полків. Російський полк дислокувався і проводив заняття на Усівці, його казарми знаходились на території сучасної школи №5. Військові навчання проходили на території сучасного урочища Борок.
Столичний статус передбачав створення владних установ, тому в центрі міста було побудовано приміщення Генеральної військової канцелярії, Генерального суду, Генеральної канцелярії казни. При Скоропадському почали споруджувати замість дерев’яного кам’яний Троїцький собор, будівництво якого було завершене тільки у 1805 році.
Портрет гетьмана Скоропадського
Двір гетьмана Скоропадського, що знаходився в районі сучасного міського Будинку культури та Трьох-Анастасіївської церкви, складався з трьох з’єднаних між собою хоромів, хат для прислуги, пекарні, кухні, льодника з амбаром. У 1717 році на території гетьманського двору замість домової дерев’яної Воскресенської церкви було споруджено кам’яну Анастасіївську. Гетьман також мав свої резиденції на Червоній Гірці, Веригині та Білополівці.
Анастасіївська церква після перебудови 1816 року
Каплиця на місці гетьманської Анастасіївської церкви, побудована в 1903-1909 рр. з ініціативи родини Скоропадських поруч з Трьох-Анастасіївською церквою
У 1722 році за рішенням Петра І влада перейшла до Малоросійської колегії. Для її чиновників на Ярмарковій площі було побудовано «Міністерський будинок». Це була двоповерхова дерев’яна споруда, другий поверх якої нависав над першим, що було характерно для будинків Західної Європи. Під час своєї подорожі до Києва у 1744 році в ньому зупинялась імператриця Єлизавета Петрівна з племінником, майбутнім імператором Петром ІІІ, та його нареченою Ангальт-Цербською, майбутньою Катериною ІІ.
За гетьманування Данила Апостола (1727-1734 рр.) у місті споруджувались будинки для гетьмана та козацької старшини. Майстрів не вистачало, тому по селах шукали пічників.
І в один день, 23 травня 1748 року, майже все це згоріло.
Велика пожежа, що знищила місто
За архівними даними внаслідок великої пожежі було знищено гетьманський двір, урядові установи, 304 будинки, 948 хат, 230 купецьких лавок, декілька шкіл і госпіталів, загинуло багато жителів і домашньої худоби. Спеціальна слідча комісія встановила, що причиною пожежі став підпал, організований поляками як помста за поразку під час облоги Глухова.
Становище ускладнило нашестя сарани, яке знищило майже всі посіви. Це привело до великого голоду. Єлизавета Петрівна дала дозвіл на ввіз хліба з Польщі, на 84 тисячі карбованці роздали продуктів і з Лівобережжя на три роки вивели російські полки. Наступного 1749 року нашестя сарани повторилось.
Відновлення після пожежі та скасування гетьманства
Після пожежі 1748 році в червні того ж року Сенат прийняв рішення «Про будування Глухова», яким передбачалось вперше на Лівобережжі відбудувати місто за єдиним планом з прямими вулицями. Було відновлено укріплення, побудовано нові дерев’яні ворота з мостами через рів: Київські, Московські, Путивльські. Головні вулиці були випрямлені та вимощені дерев’яними колодами.
Після обрання гетьманом Кирила Розумовського в Глухів запросили відомих архітекторів. Будівництвом Генеральної військової канцелярії керували Ілля Мергасов та його учень Карпо Борзаківський. Потім архітектор Андрій Квасов очолив так звану «Експедицію Глухівського та Батуринського будівництва». На підвищенні за Ярмарковою площею було побудовано дерев’яний гетьманський палац за зразком палацу в Перові знаменитого Растреллі. Тут працював професійний театр. Поруч було облаштовано парк в англійському стилі зі статуями, озерами, басейнами. Поруч були побудовані палац радника Теплова, пансіон для дітей із заможних сімей та інші будинки.
Після скасування гетьманства усі споруди були розібрані на будівельні матеріали.
Портрет Кирила Розумовського
Гетьманський палац у Глухові
З приходом до влади Катерини II не без допомоги Кирила Розумовського у 1764 році гетьманство було ліквідовано. Побутує думка, що приводом до цього було прагнення Розумовського зробити гетьманство спадковим. Але архівні документи свідчать, що гетьман зі старшиною у вересні 1763 року на з’їзді у Глухові обговорювали тільки прохання повернути ті права і вольності, що були дані при Богдану Хмельницькому. Про це дізнався київський генерал-губернатор Воєйков, який і наполіг на відставці гетьмана. «Підлила масла у вогонь» невдала спроба усунення від влади імператриці Катерини ІІ, у чому, на думку слідства, за непрямими доказами замішаний був Кирило Розумовський.
Стаття написана на основі робіт Валерія Бєлашова, фото з архіву Юрія Москаленка
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
