У самому серці історичного Глухова стоїть будівля, повз яку щодня проходять сотні людей. Сьогодні тут навчаються студенти профпедколеджу Університету, а понад століття тому в цих стінах працювали органи місцевого самоврядування. Але історія цього місця почалася значно раніше — ще у XVIII столітті, коли тут містилися головні урядові установи Гетьманщини. У серпні 2026 року будівля отримала ще одне «життя» — її оцифрували за допомогою 3D-сканування.
Від урядового кварталу Гетьманщини до земства
Будинок повітового земства та міської думи на вулиці Київській — пам’ятка архітектури місцевого значення початку ХХ століття. Це видовжена двоповерхова мурована споруда Г-подібної форми, що складається з двох корпусів.
Однак сучасна будівля стоїть на місці, яке має значно давнішу історію. Ще з середини XVIII століття цей квартал був одним із головних адміністративних осередків Глухова — столиці Лівобережної Гетьманщини. Тут розташовувалися важливі урядові установи, зокрема Генеральна військова канцелярія. У 1768–1774 роках за проєктом архітектора Андрія Квасова тут звели величну будівлю Другої Малоросійської колегії. Її опорядження тривало весь час її існування з 1765 до 1782 року.
Це була одна з найбільших урядових споруд тогочасної України. Довжина головного фасаду сягала 142 метрів. У будівлі розміщувалися Генеральний суд, Генеральна малоросійська рахункова комісія, Канцелярія малоросійського скарбу, архів та інші установи. Проте 7 серпня 1784 року під час великої глухівської пожежі колегія згоріла.
Тепер ця втрачена пам’ятка знову повертається до Глухова — щоправда, вже у цифровому просторі. 3D-модель будівлі Другої Малоросійської колегії стане домінантною спорудою у масштабній цифровій реконструкції «Столичного Глухова XVIII століття». Вона створюється в межах ще одного проєкту «Столичний Глухів XVIII століття: 3D та VR-спадщина як інструмент освіти, відновлення та культурної реінтеграції», який реалізує Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культура. Регіони», ЛОТ 2 «Реінтеграція культурою (проєкти для прифронтових та деокупованих територій)».
У цьому проєкті йдеться не про відтворення окремої будівлі заради самої 3D-візуалізації. Мета значно ширша — показати історичне середовище Глухова XVIII століття: його вулиці, архітектуру та ключові об’єкти столиці Гетьманщини. До цифрового середовища мають увійти, зокрема, моделі Спаської церкви, Миколаївської церкви та Другої Малоросійської колегії.
Споруду Колегії за царської влади не відновили. Її залишки поступово руйнувалися, а протягом 1831–1835 років були знесені. На старих підмурках з’явилася нова адміністративна будівля. У середині ХІХ століття на частині старих підмурків постала будівля присутствених місць. Її спорудження у 1851–1856 роках профінансували глухівські підприємці Нікола Терещенко та Георгій Біловський.
У другій половині ХІХ століття в цьому кварталі вже функціонували різні адміністративні та поліцейські установи. А на початку ХХ століття почалася нова сторінка історії комплексу.
Повітове земство та міська дума замість імперських установ
Протягом 1912–1913 років у центрі міста звели корпус Глухівського повітового земства. Він виходить на сучасного площу Рудченка і виконаний у формах раціонального модерну з рисами неокласицизму.
У наступні 1914–1915 роки із західного боку вздовж Київської вулиці (нині – глухівська стометрівка) до нього прибудували корпус для міської думи. Тоді ж над південним раменом старого корпусу надбудували третій поверх.
Будівництво було масштабним і коштувало значних коштів. Загальні витрати на спорудження будинку повітового земства становили понад 197 тисяч рублів. Через нестачу коштів земство було змушене залучати довгострокові та банківські позики.
Фактично комплекс став символом розвитку місцевого самоврядування повітового Глухова на початку ХХ століття.
Звернемо увагу!
Вартість будівництва була величезною для свого часу — 197 114 рублів 83 копійки. За золотим паритетом це відповідало приблизно 101,5 тисячі доларів 1915 року, або близько 3,3 млн доларів у цінах 2026 року. За нинішнім курсом близько 44,66 грн/$ це: ≈ 148,8 млн грн.
Глухівський герб над фасадом
Особливої уваги заслуговує архітектура корпусу міської думи. Його фасад виконаний у стилістиці необароко, трансформованого під впливом модерну. Дослідники відзначають, що подібне поєднання стилістичних рис було нетиповим для Лівобережжя на початку ХХ століття. Аналогічні архітектурні рішення траплялися переважно в Галичині та на Буковині. Фасад прикрашають фронтони, пілястри, картуші, гірлянди, маскарони, лев'ячі голови та рослинний декор.
Але одна деталь особливо промовиста для історії Глухова. На центральному фронтоні розміщено горельєфний герб міста як гетьманської столиці, оточений путті. Це не випадкова декоративна деталь. Архітектура будівлі демонструвала пам’ять про колишній столичний статус Глухова.
Фактично на початку ХХ століття міське самоврядування створювало власний образ міста, апелюючи до його гетьманського минулого.
Тут працювали ті, хто вирішував долю міста
У будинку повітового земства та міської думи працювали представники новоствореного після реформи 1870-х років місцевого самоврядування. Тут обговорювали господарські, фінансові та соціальні питання, які безпосередньо стосувалися життя Глухова та повіту.
До сьогодні зберігся зал зібрань із неокласицистичним декоративним оформленням — пристінними колонами іонічного ордера, пілястрами та фільонками. Тобто в будівлі зберігся не лише зовнішній архітектурний образ, а й частина простору, в якому понад сто років тому відбувалися засідання земства.
Від війни — до нового життя
Будівлі комплексу зазнали пошкоджень під час Другої світової війни. У повоєнний період тут розміщувалося професійно-технічне училище № 31. Сьогодні пам’ятка використовується як навчальний корпус ВСП «Професійно-педагогічний фаховий коледж Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка».
У 1988 році споруда отримала статус пам’ятки архітектури місцевого значення, її охоронний номер 110-См.
Більше про споруду можна почитати за посиланням.
У 2026 році будівлю зберегли ще й у цифровому форматі
У серпні 2026 року будинок повітового земства та міської думи став одним із об’єктів, які оцифрували в межах реалізації фахівцями Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка за співпраці з колегами з Національного заповідника «Глухів» проєкту «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR» за підтримки Українського культурного фонду.
Фахівці компанії ScanyWell з Києва провели лазерне 3D-сканування пам’ятки. Завдяки цьому створюється її детальна цифрова модель — своєрідний цифровий двійник будівлі. На основі лазерного сканування буде створено точну 3D-модель споруди, а також 3D-тур її історичного залу, де понад століття тому засідали представники Глухівського повітового земства.
Але цифрова історія цього місця на цьому не закінчується. Навпаки — саме ця будівля допомагає побачити значно давніший Глухів. У названому проєкті цього року в Глухові цифровою фіксацією охоплюють кілька важливих пам’яток, зокрема Вознесенську церкву, водогінну башту, садибний будинок Кочубеїв, будинок повітового земства та міської думи й будинок Миклашевських. Більш того, первісно планувалося відсканувати ще й Покровську церкву в с. Годунівка Глухівської міської громади. Однак безпекові обставини не дали можливості це зробити, тому було відскановано саме Будинок повітового земства та міської думи…
Особливість цифрової фіксації полягає в тому, що вона дозволяє зберегти не просто фотографії пам’ятки, а її просторові характеристики та геометрію. Такі дані можуть бути корисними для дослідників, архітекторів, реставраторів та фахівців із охорони культурної спадщини.
Для Глухова це особливо актуально в умовах війни, коли історична забудова прикордонного міста перебуває під додатковими ризиками практично щоденних обстрілів.
Від історичної будівлі — до цифрової пам’яті
Історія цього будинку показує, наскільки багатошаровою є міська спадщина Глухова. На одному місці послідовно існували урядові установи Гетьманщини, будівля Другої Малоросійської колегії, присутствені місця, повітове земство та міська дума. Сьогодні тут навчаються майбутні фахівці.
А тепер споруда отримала ще й цифрове продовження. Її стіни залишаються частиною живого міського простору, а 3D-модель дозволить зберегти інформацію про пам’ятку для тих, хто досліджуватиме історію Глухова через десятки й сотні років.
Проєкт «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR» програми «Культурна спадщина» реалізується в 2026 році за підтримки Українського культурного фонду.
Тож нинішня будівля земства і міської думи фактично стає точкою перетину двох історичних епох. Її сучасний цифровий двійник фіксує споруду, яка збереглася до наших днів, а реконструкція Другої Малоросійської колегії дозволить побачити, яким був цей простір у часи, коли Глухів був столицею Гетьманщини.
Історія місця таким чином не просто зберігається в архівах чи старих фотографіях. Вона поступово переходить у новий формат — 3D та VR, де втрачений архітектурний образ можна буде побачити, досліджувати й використовувати в освіті. Саме так цифрові технології допомагають повертати Глухову його столичний образ.
Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук, доцент, директор навчально-наукового інституту філології та історії Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, член Національної спілки краєзнавців України
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
