Після скасування Гетьманщини Глухів залишався адміністративним центром Лівобережжя до 1782 року. Яким було життя в місті у цей період, як у Глухові з’явилася перша картопля, де були ворота ідентичні Київській брамі, скільки церков та де існувало в місті, читайте далі.
Глухів – поштове місто
Для управління Лівобережжям була призначена друга Малоросійська колегія. Її президентом і генерал-губернатором Малоросії став генерал-аншеф граф Петро Рум’янцев – син правителя першої Малоросійської колегії. Уряд генерал-губернатора отримав у володіння Кучерівку з прилеглими селами й хуторами та село Середина-Буда. Від Катерини II Рум’янцев отримав доручення максимально використовувати природні та фінансові ресурси, запроваджувати загальноімперські порядки, «проводити політику розумно, маючі вовчі зуби і лисячий хвіст».
П.О.Рум’янцев
У 1765 році Петро Рум’янцев запровадив регулярну пошту по лініях Глухів – Київ, Глухів – Полтава, Глухів – Чернігів, Глухів – Переяслав та іншим. До того поштовий зв’язок був тільки з Києвом, Санкт-Петербургом, Москвою і Стамбулом. Для прикладу, відправлена з Глухова в понеділок пошта приходила в Київ у середу.
Скільки родин жило в Глухові
У 1765-1769 роках був проведений Генеральний опис населення та господарства Лівобережжя. Статистичний матеріал складає понад тисячу томів. За цими даними, в 1767 році в Глухові жили 102 сім'ї дворян і шляхтичів, 327 сімей різночинців, 37 сімей духовенства, 300 – міщан, 378 – безземельних козаків.
Хто будував місто
Архітектурне обличчя міста того часу формувалось архітектором Андрієм Васильовичем Квасовим і його учнями.
Архітектор Квасов
Більшість його споруд збереглись до нашого часу. У 1765 році замість дерев’яної Спасо-Преображенської церкви, яка згоріла під час пожежі 1748 року, побудували кам'яну однобаневу. У 1766 році почали зводити приміщення другої Малоросійської колегії, яке вважалось восьмим дивом світу.
Головний фасад ІІ Малоросійської колегії
Продовжувалось будівництво Троїцького собору. Петро Рум’янцев наполіг на спорудженні дзвіниці біля нього.
Київська брама
За проєктом Андрія Квасова в 1766-1769 роках були побудовані однакові кам'яні Київські та Московські ворота. Київські збереглись, а Московські знаходились зі східного боку Стометрівки й були розібрані на початку 19 століття. Квасов спроєктував резиденцію Рум’янцева, яка була побудована у 1767-1768 роках на правому березі озера Чернеча гребля. Це був красивий палацово-парковий ансамбль: двоповерховий палац, церква Різдва Богородиці, парки, оранжереї, басейни, канали з укріпленими берегами. До наших днів збереглась тільки частина одного з флігелів.
Церква Різдва Богородиці
Околиці міста прикрашали храми: на Білополовці – дерев’яна церква Вшестя Святого Духа, а в 1780 році була побудована кам'яна Трьохсвятительська церква. На Усівці – дерев’яна, а з 1783 році кам'яна Покровська церква. На Веригині – дерев'яна церква Усіх святих на кладовищі та церква Захарія і Єлизавети. На Вознесенському кладовищі – збережена до нашого часу кам'яна Вознесенська церква, побудована ув 1767 році артіллю народних майстрів під наглядом Квасова. До 1786 року згадується в документах і церква на Радіонівці.
Трьохсвятительська церква на Білополівці
Вознесенська церква
Як у Глухові з’явилася картопля
Влітку 1765 року з Петербурга в Глухів прислали інструкцію з вирощування «земляних яблук», а восени їх привезли – картоплю. Ніхто з місцевих не знав як її зберігати взимку, і до весни збереглось тільки два пуди з 12. У 1766 році було зібрано перший її врожай. З того часу нова культура поступово отримала поширення по всьому Лівобережжю.
У документах того часу збереглась інформація про унікальні природні явища взимку 1784 року: зранку був густий туман із запахом гару, після полудня настала жара, а ввечері пролунав грім.
Стаття написана на основі робіт Валерія Бєлашова, фото з архіву Юрія Москаленка
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
